¹ У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:

² Схоже Царство Небесне на одного чоловіка – царя, що справив весілля своєму синові.

³ Послав своїх рабів закликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.

⁴ Тоді знов послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: ось я приготував мій бенкет, моїх волів та годовану худобу зарізано і все готове; ходіть на весілля.

⁵ А вони, знехтувавши, відійшли: один на своє поле, другий на свій торг;

⁶ інші ж, схопивши його рабів, познущалися з них і повбивали.

⁷ Цар розгнівався, послав своїх вояків, вигубив убивць і спалив їхнє місто.

⁸ Тоді каже своїм рабам: Весілля готове, а запрошені були негідні;

⁹ тож ідіть на роздоріжжя і кого зустрінете, кличте на весілля.

¹⁰ Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, – і злих і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.

¹¹ Цар прийшов подивитися на тих, що зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,

¹² і каже йому: Друже, чому ти увійшов сюди без весільного одягу? Той мовчав.

¹³ Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та вкиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.

¹⁴ Бо багато є запрошених, але мало обраних.

¹⁵ Тоді фарисеї пішли і вчинили раду, щоб зловити Його на слові.

¹⁶ І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що ти є правдомовний, справедливо навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.

¹⁷ Тож скажи нам, як тобі здається: чи належить давати податок кесареві чи ні?

¹⁸ Зрозумівши їхню злобу, Ісус сказав: Чому Мене випробовуєте, лицеміри?

¹⁹ Покажіть мені податкову монету. Вони принесли Йому динарій.

²⁰ А Він каже їм: Чий це образ і напис? Відповідають: Кесарів. Тоді Він каже їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Боже – Богові.

²¹

²² Почувши це, ті здивувалися і, лишивши Його, відійшли.

²³ Того дня приступили до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,

²⁴ кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, хай його брат візьме жінку його і воскресить насіння брата свого.

²⁵ Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи насіння, залишив дружину свою своєму братові;

²⁶ так само й другий і третій – аж до сьомого.

²⁷ Після всіх померла й жінка.

²⁸ Тож у воскресінні котрого з сімох буде вона дружиною? Бо всі мали її.

²⁹ У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої;

³⁰ бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.

³¹ Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке твердить:

³² Я є Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог не мертвих, а живих.

³³ І почувши це, люди були вражені Його наукою.

³⁴ А фарисеї, почувши, що Він замкнув уста садукеям, зібралися разом,

³⁵ і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:

³⁶ Учителю, яка заповідь найбільша в законі?

³⁷ Він же сказав йому: Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою;

³⁸ це є перша і найбільша заповідь.

³⁹ Друга -подібна до неї: люби свого ближнього, як самого себе.

⁴⁰ На ці дві заповіді спираються увесь закон і пророки.

⁴¹ Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:

⁴² Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.

⁴³ Він мовить їм: То як же Давид у дусі називає Його Господом, кажучи:

⁴⁴ Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під твої ноги?

⁴⁵ Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому Сином?

⁴⁶ І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, і від того дня ніхто не наважувався більше Його запитувати.