¹ А Ісус, сповнений Духом Святим, повернувся з-над Йордану і, будучи проваджений Духом до пустині,

² сорок днів був там випробовуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні; щойно скінчилися вони, – зголоднів.

³ І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом.

⁴ Відповів йому Ісус: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].

⁵ І [диявол], повівши його [на високу гору], показав йому на мить усі царства світу,

⁶ і сказав йому диявол: Я дам тобі всю оцю владу та їх славу, бо мені це передано, я, кому тільки хочу, тому і даю її;

⁷ отож, коли ти вклонишся переді мною, то буде все це твоє.

⁸ І сказав йому Ісус у відповідь: [Іди геть від мене, сатано]; написано: вклоняйся Гоподеві Богові своєму і йому одному служи.

⁹ Повів його до Єрусалима й поставив на краю храмового даху та сказав йому: Якщо ти Божий Син, кинься звідси додолу;

¹⁰ бо написано: Своїм ангелам накаже про тебе, щоб берегли тебе,

¹¹ і вони на руках понесуть тебе, аби ти часом не спотикнувся об камінь твоєю ногою.

¹² А Ісус у відповідь мовив йому: Сказано: не випробовуй Господа Бога свого.

¹³ Закінчивши всі спокушування, відійшов від нього до часу.

¹⁴ Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про нього пішла по всьому краї.

¹⁵ Він навчав у їхніх синаґоґах, і всі його славили.

¹⁶ Прибув він до Назарета, де був вихований; увійшов, за своєю звичкою, у день суботній до синаґоґи та став, щоб читати.

¹⁷ Дали йому книгу пророка Ісаї, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

¹⁸ Дух Господній на мені, бо помазав мене благовістити бідним, послав мене [лікувати розбитих серцем], проповідувати полоненим – відпущення, сліпим – прозріння, пригноблених відпустити на волю;

¹⁹ звіщати рік Господньої милости.

²⁰ Згорнувши книгу, віддав її слузі та й сів; очі всіх у синаґозі пильно стежили за ним.

²¹ І почав говорити до них: Сьогодні збулося Писання, що ви його почули.

²² Усі свідчили йому, дивуючись словам, що линули з його вуст; міркували: Чи не син це Йосипів?

²³ А він мовив до них: Напевне, скажете мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе! Зроби й тут, у вітчизні своїй, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.

²⁴ А він мовив: Щиру правду кажу вам, що жоден пророк не приймається в своїй вітчизні.

²⁵ Щиру правду ж кажу вам, що багато вдів було в дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі;

²⁶ і до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови.

²⁷ І багато було прокажених за Єлисея – пророка в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нееман-сирієць.

²⁸ І всі в синаґозі, почувши це, сповнилися гнівом.

²⁹ Вставши, вигнали його геть з міста і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб його з неї скинути;

³⁰ а він, пройшовши між ними, віддалився.

³¹ Прийшов до Капернаума, міста галилейського. І навчав їх по суботах;

³² і дивувалися з навчання його, бо слово його мало владу.

³³ Був у синаґозі чоловік, що мав духа нечистого – демона. Закричав голосом гучним:

³⁴ Облиш, що тобі до нас, Ісусе Назарянцю? Чи ти прийшов часом вигубити нас? Я знаю, хто ти, – Святий, Божий.

³⁵ А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього. І демон, кинувши його посередині, вийшов з нього, зовсім не зашкодивши йому.

³⁶ Всіх охопив жах, вони говорили одне до одного, кажучи: Що це за слово, що владою і силою наказує нечистим духам – і вони виходять?

³⁷ І йшла чутка про нього по всіх місцях краю.

³⁸ Вийшовши із синаґоґи, Він завітав до Симонової оселі. Симонова теща була в гарячці; Його благали про неї.

³⁹ Ставши над нею, він наказав гарячці, – і вона залишила її; одразу ж уставши, служила їм.

⁴⁰ Коли заходило сонце, всі, що мали хворих на різні недуги, приводили їх до нього, а він, покладаючи на кожного з них руки, вздоровляв їх.

⁴¹ Виходили біси з багатьох, викрикуючи й кажучи: Ти – Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, що вони знали, що він Христос.

⁴² Як настав день, він вийшов і подався до самотнього місця. Люди шукали його – і знайшли та трималися його, щоб не відходив від них.

⁴³ Він сказав їм: І іншим містам мені належить благовістити Боже Царство, бо на те мене послано.

⁴⁴ І він проповідував по юдейських синагогах.