¹ Хто мені дасть послідне поселення в пустині, і оставлю мій нарід і відійду від них? Бо всі чужоложники, збір невірних.

² І натягнули свій язик як лук. Обмана і невіра скріпилася на землі, бо з зла вийшли до зла і Мене не впізнали.

³ Кожний стережіться свого ближнього і не надійтеся на своїх братів, бо кожний брат підставляє ногу, і кожний друг обманливо ходитиме.

⁴ Кожний висмівуватиме свого друга, правди не скажуть. Їхній язик навчився говорити неправду, вчинили неправедно і не перестали, щоб повернутися.

⁵ Лихва на лихві, обмана на обмані. Не забажали Мене побачити.

⁶ Через це так говорить Господь: Ось Я їх спалю і їх випробую, бо зроблю (це) через лице злоби дочки мого народу.

⁷ Їхній язик стріла, що ранить, слова їхніх уст – обмана. Мирне говорить свому ближньому і на нього має ворожнечу.

⁸ Чи Я на це не зглянуся, говорить Господь, чи на цьому народі не пімститься моя душа?

⁹ На горах підніміть плач і ридання на стежках пустині, бо вони опустіли, томущо немає людей. Не почули голос існування. Від птахів неба і аж до скотини (всі) жахнулися, пішли.

¹⁰ І дам Єрусалим на переселення і на поселення драконів і міста Юди поставлю на знищення, щоб не були поселені.

¹¹ Хто людина мудра, і хай це зрозуміє, і якому слово з господних уст до нього, хай вам сповіститься. Задля чого знищена земля, спалена як пустиня, щоб її не проходили?

¹² І сказав Господь до мене: Томущо вони оставили мій закон, який Я дав перед їхнім лицем, і не послухались мого голосу,

¹³ але пішли за пожаданнями їхнього поганого серця і за божками, до яких привчили їх їхні батьки.

¹⁴ Через це так говорить Господь Бог Ізраїля: Ось Я годую їх клопотами і напою їх водою жовчі

¹⁵ і розкину їх в народах, яких не знали вони і їхні батьки, і нашлю на них меч, щоб вигубити їх ним,

¹⁶ говорить Господь. Прикличте плачок і хай прийдуть, і пішліть до мудрих і хай вискажуть,

¹⁷ і хай піднімуть за вас голосіння, і хай їхні очі пролиють слези, і їхні повіки хай вилиють воду.

¹⁸ Бо голос плачу чути в Сіоні: Як ми впали в терпіння, дуже завстидалися, бо ми оставили землю і ми покинули наші поселення.

¹⁹ Послухайте ж, жінки, боже слово і хай ваші уста сприймуть слова його уст, і навчіть ваших дочок сумувати і жінка свою ближню голосити.

²⁰ Бо смерть прийшла крізь ваші вікна, ввійшла до вашої землі, щоб вигубити немовлят зі зовні і молодих з площ.

²¹ І мертві люди будуть як приклад на лиці землі і як трава за женцем, і не буде того, хто збирає.

²² Так говорить Господь: Хай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і хай сильний не хвалиться своєю силою, і хай багатий не хвалиться своїм багацтвом,

²³ але лиш цим хай похвалиться той, хто хвалиться, що пізнав і знає, що Я Господь, що робить милосердя і суд і праведність на землі, бо в цих моя воля, говорить Господь.

²⁴ Ось приходять дні, говорить Господь, і відвідаю всіх обрізаних за їхні необрізання,

²⁵ Єгипет і Юду і Едом і синів аммона і синів моава і всякого остриженого на його лиці з тих, що живуть в пустині. Бо всі народи необрізані тілом, і всякий дім Ізраїля необрізаний їхнім серцем.