Святоотцівська традиція розумного діяння у духовному досвіді Святителя Ігнатія В.М. Духанін
Зміст
I. Розумне діяння у розумінні свт. Ігнатія
ІІ. Стан занепалої людини та необхідність її духовного перетворення, за вченням свт. Ігнатія
ІІІ. Умови розумного діяння в аскетичних поглядах свт. Ігнатія
1. Участь у благодатному житті Церкви
2. Влаштування життя відповідно до святоотцівського переказу
3. Життя з духовного керівництва
а. Керівництво старця
б. Особистий досвід свт. Ігнатія у пошуку наставника
в. Життя за порадою та керівництво святоотецькими творами
4. Виконання євангельських заповідей
5. Викорінення пристрастей
6. Терпіння скорбот і спокус
7. Самота і безмовність
IV. Види розумного діяння в аскетичному вченні свт. Ігнатія
1. Молитва
2. Самозакорінення
3. Пам’ять про смерть, суд і вічну долю
4. Богомислення
5. Ходіння перед Богом
V. Сутність розумного діяння у релігійно-духовному досвіді свт. Ігнатія
1. Тверезість
2. Невидима лайка
3. Молитовне діяння
4. Розум і серце в розумній праці
VI. Психофізична сторона розумного діяння
1. Тіло у розумному робленні
2. Відношення свт. Ігнатія до психофізичних прийомів
VII. Помилки під час здійснення розумного діяння, за вченням свт. Ігнатія
1. Довіра помислам та відчуттям
2. Дія уяви
3. Дія думки
4. Ухвалення дії крові за дію духу
5. Довіра чуттєвим баченням світу духовного
VIII. Ознаки правильного вчинення розумного діяння у поглядах свт. Ігнатія
1. Жива віра в Бога
2. Відкидання занепалої природи людини
3. Безкорисливість діяння
4. Дух покаяння
5. Дух простоти та безхудожності
6. Мрійливість розуму та тиша серця
7. Поступовість та сталість діяння
IX. Погляд свт. Ігнатія на плоди розумного діяння
X. Духовна досконалість та стан богоподібності у вченні свт. Ігнатія