¹ Мухи, що здихають, засмородять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетіше від великої слави безумності.

² Серце мудрого з його правого боку, і серце безумного з його лівого боку.

³ І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, все безумність.

⁴ Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не остав твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.

⁵ Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від лиця того, що володіє.

⁶ Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть в приниженні.

⁷ Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять на землі як раби.

⁸ Хто копає рів впаде в нього, і того, хто чистить пліт його вкусить гадюка.

⁹ Хто витягає каміння через них буде в біді, хто ріже дерева через них матиме клопіт.

¹⁰ Як відпаде залізо, і він жахнувся лицем, і скріпить сили, і мудрість більша від сміливости.

¹¹ Якщо змія вкусить без шепоту, немає користи для чарівника.

¹² Слова уст мудрого ласка, і губи безумного його затоплюють.

¹³ Початок слів його уст безумність, і кінець його уст погане запаморочення.

¹⁴ І безумний множить слова. Людина не пізнала те, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить?

¹⁵ Труд безумних їх змучить, (як того) хто не взнав як іти до міста.

¹⁶ Горе тобі, місто, якого твій цар молодий і твої володарі вдосвіта їдять.

¹⁷ Блаженна ти, земле, якої твій цар син свобідних і твої володарі їдять в час для сили і не завстидаються.

¹⁸ Через лінивство упаде дах, і через безділля рук звалиться дім.

¹⁹ На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і усі послухаються срібла.

²⁰ І в твоїй совісті не проклинай царя і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Бо небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.