¹ А про службу для святих мені зайве писати вам.

² Бо знаю вашу старанність, якою про вас хвалюся македонцям, що Ахая приготувалася від минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.

³ А я послав братів, щоб наша похвала щодо вас не була марною в цім випадку, щоб, як я ото сказав, ви були приготовлені.

⁴ Як прийдуть зі мною македонці і знайдуть вас непідготовленими, щоб ми не осоромилися, щоб не сказав я вам, в цій [похвалі].

⁵ Отже, я вважав за потрібне просити братів, щоб прийшли до вас заздалегідь і підготували сповіщений вами щедрий дар, аби він був готовий – саме як щедрий дар, а не як вимушений.

⁶ Втім, хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а і хто сіє щедро, той щедро й жатиме.

⁷ Кожний хай дає за пориванням серця, не з жалю та не з примусу, бо Бог любить того, хто дає з радістю.

⁸ А Бог владний збагатити вас усякою ласкою, щоб, завжди маючи в усьому всілякий достаток, ви збагачувалися всяким добрим ділом,

⁹ як написано: Розсипав, дав бідним; його праведність триває вічно.

¹⁰ А той, що дає насіння сіячеві та хліб на поживу, хай дасть і примножить ваше насіння і хай виростить плоди вашої праведности,

¹¹ щоб у всьому ви збагачувалися на всяку щирість, яка через нас складає подяку Богові.

¹² Бо справа цього служіння не тільки виповнює нестачу святим, а й сповнена багатьма подяками Богові.

¹³ Випробуванням цього служіння вони славлять Бога за послух вашого визнання Христової Євангелії, та за щирість спільности з ними і в усьому.

¹⁴ Своєю молитвою за вас вони тужать за вами через превелику Божу ласку до вас.

¹⁵ Дяка Богові за невимовний його дар.