У виданні 1899 року текст «Диоптри» супроводжувався двадцятьма примітками. Вони різні за характером: одні вказують біблійне місце, інші пояснюють незрозуміле слово (архитриклин, міна, кодрант, терпуг), треті розповідають про особу, згадану побіжно (Марія Магдалина, апостол Андрій, Кратет Фіванський). Ми подаємо їх окремо — щоб не переривати читання основного тексту й водночас не втратити нічого з того, що пояснив видавець.
Повний зміст книги: усі двадцять одна частина «Диоптри» зібрані на центральній сторінці видання. Текст книги — завершується третьою частиною, розділи 25–40.
📲 Встановлюйте додаток Pray.ee: Для зручного щоденного читання без реклами та відліку 40 днів молитовного правила завантажуйте наш безкоштовний мобільний додаток Pray.ee у Google Play.
Примітки 1–20
- До вступу. «Вступление // Духовное зерцало. М., 1899» — бібліографічне посилання видавця на джерело, з якого взято вступну частину книги.
- Пісня праведного Симеона Богоприимця (I, 2): «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх людей, світло на просвіту поганам і славу людей Твоїх Ізраїля» (пор. Лк. 2:29–32).
- Апостол Андрій Первозваний (I, 2), який прийняв за Христа мученицьку смерть на хресті й із хреста прославляв Христів Хрест.
- Про похвалу немощами. Святий апостол Павло в Посланні до Коринтян писав про себе: «Я значно охотніше буду хвалитися своїми немощами» (2 Кор. 12:9).
- Єхидна (I, 2) — тут отруйна змія, що водиться в жарких східних країнах; укус її майже завжди смертельний. За свідченням деяких природознавців, народження новонародженої єхидни на світ відбувається саме таким чином.
- Про Марію Магдалину (I, 3) відомо, що вона була одержима сімома бісами, але щойно її осяяло світло небесної благодаті Божественного Чудотворця Христа, вона вся внутрішньо змінилася й віддала всю себе на служіння Господеві (пор. Лк. 8:1–2; Мк. 16:9). Деякі вчителі Церкви водночас уважали її за одну особу з грішницею, помилуваною Господом у домі Симона фарисея (пор. Лк. 7:36–50). Останнє тут, очевидно, і мається на увазі, хоч таке мнення не має достатніх підстав у Євангелії.
- Про апостола Матвія (I, 3), який був перед тим митарем і займався збором податей зі своїх соплемінників на користь Риму; він був чоловік користолюбний, у очах євреїв — відкинутий. Але щойно одного разу Христос глянув на нього й сказав йому: «Іди за Мною», — він залишив усе й став одним із найближчих учеників Господа.
- Про Закхея (I, 3): він був начальником митарів і дуже багатою людиною. Але одного разу Христос побажав відвідати дім Закхея, і той із радістю прийняв Господа, під час відвідин Якого сказав Йому: «Господи! Половину майна мого я віддам жебракам і, якщо кого чим образив, воздам учетверо», — на що почув від Господа: «Нині прийшло спасіння дому цьому, бо й він син Авраамів. Бо Син Людський прийшов знайти й спасти погибле» (пор. Лк. 19:1–10). Згодом Закхей був єпископом Кесарії Палестинської, де й проповідував Христа.
- Алегоричний вираз, запозичений із наведеної вище біблійної оповіді.
- Архитриклин (I, 5) — розпорядник бенкету в оповіді про шлюб у Кані Галилейській.
- Притча про багача й Лазаря — євангельська притча, що мається на увазі (пор. Лк. 16:19–31).
- Міна (I, 10; грец. μνᾶ, лат. mina) — міра ваги, а також лічильно-грошова одиниця в країнах Стародавнього Близького Сходу, у Стародавньому Єгипті й Стародавній Греції.
- «Возращаю», «возращаєш» (I, 10; книжн. заст.) — недоконаний вид до «возрастити», тобто вирощувати, повертати до зросту.
- Притча про мудрих і юродивих жін (I, 39) — відома євангельська притча про десять дів (пор. Мф. 25:1–12).
- Сини Зеведеєві — Яків та Іоан, апостоли (пор. Мф. 4:21; Мк. 3:17).
- Притча про бідного Лазаря й багача — євангельська притча (пор. Лк. 16:19–31).
- Церковнослов’янський текст (III, 39): «Смерть пазвах отца моего быти, матерь же и сестру ми гной» — тобто «смерть я назвав батьком моїм, а матір’ю й сестрою — гній» (пор. Пс. 48:15 за церковнослов’янською Біблією).
- Кратет (Кратес) Фіванський (бл. 368/365 — 288/285 до Р. Х.) — давньогрецький філософ-кінік, найвідоміший учень Діогена Синопського. Після зруйнування Фів Александром Македонським у 335 р. до Р. Х. переїхав до Афін, де став послідовником Діогена.
- Кодрант (I, 23) — давньоримська мідна дрібна монета, що становить дві лепти.
- Терпуг (I, 31) — напилок.
Короткий підсумок
Примітки — маленьке, але промовисте свідчення про те, як книгу читали. Видавець 1899 року вважав за потрібне пояснювати не так богословські поняття, як реалії: монети, міри ваги, незвичні слова, побіжно згаданих осіб. Це означає, що для читача того часу «Диоптра» була вже не зовсім «своєю» книгою — текстом давнім, який потребував тлумачення. Тим більше потребує його сучасний читач.
Разом із примітками видання завершене: двадцять одна частина основного тексту плюс ці пояснення. Якщо ви читали книгу частинами, поверніться до повного змісту — тепер усі посилання ведуть до опублікованих розділів.
Повне видання зібрано і в один файл: Диоптра, або Духовне зерцало — PDF, 332 сторінки.
Повний зміст — Диоптра, або Духовне зерцало: повний зміст книги.