Православне свято, молитвослов та пам’ять святих на 3 листопада 2026 року за новоюліанським церковним календарем.
Святий дня та Устав богослужінь (Тропарі і кондаки)
Свв. мучеників Акепсими, єпископа, Йосифа, пресвітера, і Аїтала, диякона.
Оновлення храму Святого великомученика Юрія, що в Лідді, де спочиває його чесне тіло.
Вечірня: катизма чергова. На «Господи, взиваю» 6 стихир: 3 Октоїха; 3 мчч., Сл.: мчч., І нині: богород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар мчч., Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мчч. і за днем тижня.
Утреня: по «Бог Господь»: тропар мчч. (2), Сл., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мчч. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха та мчч. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, Сл.: світил. мчч., І нині: богород. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар мчч., Сл., І нині: богород. за гласом тропаря мчч. і за днем тижня.
Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му та 9-му – мчч.
Літургія: вся Служба – дня. Ап. – 1 Сол. 268 зач.; 3, 9-13. Єв. – Лк. 60 зач.; 11, 34-41.
Житіє святих (Синаксар на цей день)
Святих мучеників Акепсима, єпископа, Йосифа, пресвітера, й Айтала, диякона
Тропар (г. 4): Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак (г. 2): Знав ти божественні таємниці, мудрий,* і був приємною жертвою Богові, богоблаженний.* Бо Христову випив чашу славно,* святий Акепсимо зі співстраждальцями твоїми,* молячись неустанно за всіх нас.
Діялося це за правління перського царя Сапора, одного з найлютіших гнобителів християн, який не знав, що таке милосердя, і десятки літ проливав християнську кров. Але прийшов час, коли навіть він зрозумів, що йому не вдасться викоренити Христової віри, бо число її ісповідників, попри всі гоніння і страждання, росте щораз більше, тому наказав мучити лишень єпископів, священиків і дияконів.
У місті Наєсон мучителі схопили вісімдесятилітнього єпископа Акепсима і доставили в місто Арвил до найстаршого поганського жерця Адраха. Святий старець голосно і сміливо ісповів перед ним свою віру в Христа, за це кати так побили його сукуватими палицями, що тіло відпадало від костей, а потім, закувавши в тяжкі кайдани, кинули у в’язницю. Тимчасом на суд привели сімдесятилітнього священика Йосифа і диякона Айтала, їх так само страшно побили терновими різками і ледь живих кинули у в’язницю, до того самого льоху, де страждав святий Акепсим.
Через п’ять днів їх поставили перед судом, а мучитель наказав зв’язати мотузками їх суглоби так міцно, що кості тріщали і крушилися. Обезсилених, ледь живих, їх знову кинули до в’язниці, де вони страждали від знущань та голоду три роки. Споживали лиш те, що християнам вдавалося їм передати, або ж те, що їм давали воїни, які стерегли в’язницю. Коли ж через три роки до Арвилу прибув сам Сапор, він віддав святих мучеників на суд лютого Ардасабора. Той велів спочатку взяти на муки святого Акепсима і безпощадно бити, а під кінець стяти мечем. І так, 10 жовтня близько 349 р. святий старець удостоївся померти за Христа. Святого Йосифа після бичування знову кинули у в’язницю, а потім Ардасабор його і святого Айтала віддав старості Адесхові, який кинув їх до в язниці ще на шість місяців.
Тоді у тому місті жила побожна християнка, що звалася Снандулія. Вона вже багато літ служила своєму небесному Нареченому і потай відвідувала ув’язнених християн, приносила їм хліб, обмивала їх рани й утішала святими, добрими словами.
Вона навідала і цих двох святих мучеників й намагалася допомогти всім, чим могла. Невдовзі замість Адесха уряд прийняв Зерот, ще лютіший мучитель. Він знову велів віддати святих мучеників на муки, їх спочатку жорстоко побили, а потім виводили з домів християн і силою змушували їх каменувати Йосифа. Святий мученик так уже був ослаб, що не міг утриматися на ногах, тоді його поставили у яму, викопану по пояс, і так під градом каміння він віддав Спасителеві свою страждальну душу. А святого Айтала доправили в село Патріяс, де він прийняв таку саму смерть, як і святий Йосиф. Його мощі Господь Бог прославив силою чудес. Тіла святих мучеників Йосифа й Айтала поховала побожна Снандулія. Ім’я Акепсим в перекладі означає “бездоганний”, а Айтал – “надзвичайно ревний”.
У той самий день
Оновлення храму святого великомученика Георгія, що в Лідді, де положено чесне тіло його
Тропар (г. 4): Як визволитель полонених і бідних захисник,* хворих лікар, поборник царів,* переможцю великомученику Юрію,* моли Христа Бога,* щоб спаслися душі наші.
Кондак (г. 8): До вибраного і швидкого твого заступництва прибігши, вірні,* молимо позбавитися спокус ворожих* та всяких бід і скорбот,* страстотерпцю Христовий,* ми, що оспівуємо і викликуємо:* Радуйся, мученику Юрію.
Життя святого великомученика Георгія, перенесення його мощей і оновлення храму в Лідді, де спочили ті мощі, ми описали у день 6 травня (23 квітня), коли Церква обходить роковини його смерти і осібною службою почитає його пам’ять. Пам’ять великомученика широко почитали вже на Русі. У 988 р. великий князь Ярослав у хрещенні отримав ім’я Георгій. А 1030 р. як подяку за перемогу, яку здобув над чуддю, за пів милі від Новгорода він побудував храм святого Георгія. У 1036 р. після перемоги над печенігами князь заснував у Києві монастир, посвячений пам’яті святого великомученика, і, крім того, на своїй печаті він мав образ святого Георгія.
І нині у нашому краї багато церков присвячено святому Георгієві, або, як у нас кажуть, святому Юрові. А найкраща серед усіх – це владича і митрополича церква святого Юра у Львові. Храм цей підноситься над цілим містом, немовби охороняє права руського народу, які споконвіку йому тут належать. Розташований на високій горі, його видно ген далеко від міста. З якого боку не в’їжджав би хто до Львова, то найперше, що впаде йому в око, – це храм святого Юра.
На місці, де він зараз стоїть, до 1280 р. був невеликий ліс, а в ньому на самоті жили монахи, серед яких був брат князя Данила, стрий князя Лева. На його прохання князь Лев побудував там дерев’яну церковцю. У 1341 р ігумен Євтимій почав будувати муровану церкву і монастир, ця церква стояла аж до 1743 р. У 1746 р. Львівський єпископ Атанасій Шептицький почав будувати новий храм, якого закінчив його наступник Лев Шептицький.
У цьому храмі зберігається чудами прославлена ікона Пречистої Матері Божої, яку 1673 р. єпископ Йосиф Шумлянський переніс зі знищеної татарами монастирської церкви у Теребовлі. При храмі є митрополича палата і помешкання для крилошан та інших священиків. А весною, на празник святого Юра, зі всіх сторін краю поспішає народ руський на Святоюрську гору, щоб припасти до чудотворної ікони Пречистої і в сльозах вимолювати помилування. Ці гарячі молитви пливуть до святого Юра, щоб він заніс їх перед Божий престол.
А народ, скріплений на серці, повертається до своїх домів і несе вістку, що там, у Святоюрському храмі Цариця Небес і Русі свята Цариця, Пречиста Діва, не випускає нас з-під своєї опіки. За її наказом прийде хвиля, коли ми, за прикладом святого Георгія, поборемо змія ненависти та колотнечі, і сильні любов’ю почуємо голос дзвона, що зі Святоюрської гори задзвонить у годину слави, в годину звільнення з пут народу, який клав наріжний камінь під замок Лева, та на небі якого ще висять чорні хмари.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Духовне повчання: Слово на день
Всі люди воскреснуть, але не для всіх однакове воскресіння. Всі ми одержимо вічні тіла, але не всі однакові. Праведні одержать тіло на те, щоб вічно веселитися з ангелами, а грішні, щоб терпіти вічні муки за свої гріхи (св. Кирило Єрусалимський, Наука 4).
Літургійні читання дня (Святе Письмо)
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 4): Небе́сних во́їнств архистрати́ги,* мо́лимо вас за́вжди ми, недосто́йні,* щоб ви ва́шими молитва́ми огороди́ли нас* покро́вом крил духо́вної ва́шої сла́ви,* охороня́ючи нас, що уси́льно припада́ємо і кли́чемо:* Від бід ви́звольте нас* як очі́льники ви́шніх сил.
Сла́ва: Кондак (г. 2): Архистрати́ги Бо́жі, служи́телі божестве́нної сла́ви,* а́нгелів очі́льники і люде́й наста́вники,* кори́сного нам просі́ть і вели́кої ми́лости* як безтіле́сних архистрати́ги.
І ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.
Прокімен (г. 4): Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4).
Стих: Благослови́, душе́ моя́, Го́спода; Го́споди, Бо́же мій, Ти ду́же вели́чний (Пс. 103,1).
Алилуя (г. 5): Хвалі́те Го́спода, всі а́нгели Його́, хвалі́те його́, всі си́ли Його́ (Пс. 148,2).
Стих: Бо Він сказа́в – і поста́ло, Він повелі́в – і створи́лося (Пс. 148,5).
Причасний: Ти тво́риш а́нгелами Свої́ми ду́хів і служи́телями Свої́ми – по́лум’я вогню́ (Пс. 103,4). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, заступництвом чесних небесних сил безтілесних, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і святих мучеників Акепсими, єпископа, Йосифа, пресвітера, і Аїтала, диякона, оновлення храму Святого великомученика Юрія, що в Лідді, де спочиває його чесне тіло, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Православний молитовник та церковний устав pray.ee. Молитвами святих Твоїх, Господи Ісусе Христе, помилуй нас.
📄 Пам’ятка на день у PDF для друку
Завантажте щоденний листок календаря з житієм святого, тропарями та читаннями у форматі PDF:
📱 Православний календар та молитовник у додатку «Pray»
Слідкуйте за церковними святами та читайте богослужбові тексти щодня у додатку Pray:
- Щоденний православний календар: сповіщення про пам’ять святих та дні посту.
- Євангельські та апостольські зачала: читання на кожен день з тлумаченнями.
- Ісусова молитва та вервиця: лічильник молитов із тактильним вібровідгуком.
- Повний молитовник офлайн: ранкові, вечірні правила та акафісти.