Василіянський монастир Різдва святого Івана Хрестителя у Барі — обитель Чину святого Василія Великого УГКЦ на вулиці Соборній, що відродила давню традицію отців василіян у цьому місті. Василіяни прийшли на Барщину у 1715 році, з 1718-го провадили в місті «Руську школу», а після касації єзуїтів 1773 року перебрали їхній монастир і навчальний заклад. Ліквідований волею царя Миколи I у 1837–1839 роках, монастир відродився 1996 року, а 2003-го освячений єпископом Єфремом Кривим. [1][2]
Коротко про монастир
- Назва: Монастир Різдва святого Івана Хрестителя ЧСВВ, Провінція Найсвятішого Спасителя УГКЦ.
- Адреса: м. Бар, вул. Соборна, 22, Вінницька область.
- Перша фундація: 1715 (Семенки), привілей на осідок у Барі — 1727.
- Ліквідація: 1832 (школа), 1837–1839 (монастир, передано православним).
- Відродження: 25.05.1996 (передача будівлі) → освячення 21.09.2003 єпископом Єфремом Кривим.
Історія монастиря
1715: василіяни на Барщині
Отці василіяни поселяються у Барі в 1715 році. Спершу в селі Семенки за 8 км від міста вони засновують монастир — у свій час тут уже була обитель, зруйнована турками за часів короля Яна Собеського; доля тих ченців невідома. У документах засвідчено, що вже 1718 року в Барі діяла Василіянська школа, яку провадили ченці з Семенок, — так звана Руська школа на засадах народної освіти. [1]
Привілей 1727 року
У 1727 році барський староста Юрій Любомирський видає привілей і виділяє землю для поселення василіян у самому Барі. Це стало юридичною основою міського осідку ордену, який швидко став освітнім центром Барщини. [1]
1773: спадок єзуїтів
З 1633 року в Барі існувала єзуїтська колегія; єзуїти запрошували василіян допомагати їм у викладанні, зокрема слов’янської мови та східного обряду. Після касації ордену єзуїтів Апостольським Престолом у 1773 році їхній монастир і школу перебрали отці василіяни: вони завершили будівництво комплексу та успішно продовжували освітню працю. За рішенням Генеральної Капітули 1772 року при монастирях створювалися парафіяльні школи для дітей зубожілої шляхти східного обряду — Бар був у чільних рядах цієї програми. [1]
Ліквідація 1832–1839
Василіянську школу у Барі зачинено 1832 року. Сам монастир ліквідували волею імператора Миколи I: у 1837 році його передано православному духовному відомству, а остаточну ліквідацію виконано 1839 року. Ченці були змушені шукати інших осідків. Подільське василіянство на Барщині замовкло на півтора століття. [1]
Відродження 1996–2003
25 травня 1996 року греко-католицька громада Бара безкоштовно передала будинок № 22 по вулиці Соборній з прилеглою територією під монастир із церквою отцям-василіянам Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Освячення монастиря святого Івана Хрестителя та храму Пресвятої Богородиці при ньому здійснив 21.09.2003 єпископ з Бразилії Єфрем Кривий. Будівля, споруджена ще 1616 року, перебудовувалася 1902 та 2002 років. [2]
Що подивитися
- Монастир та храм на вул. Соборній, 22 — історична будівля XVII століття (перебудови 1902, 2002).
- Храм Пресвятої Богородиці при монастирі, освячений 2003 року.
- У пішій доступності — Кармелітський монастир, костел св. Анни та лиштви Барської фортеці. [3]
Практична інформація
- Адреса: м. Бар, вул. Соборна, 22.
- Як дістатися: з Вінниці до Бару — автобус/залізниця, далі центр міста пішки.
- Богослужіння: літургії за розкладом громади УГКЦ; монастир діючий.
- Про василіян: Чин святого Василія Великого — найдавніший чин УГКЦ, відомий на Поділлі насамперед шкільництвом.
- Поїздка: Бар комфортно поєднати з Шаргородом та Вапняркою в одному маршруті Вінниччиною.
Часті питання
Коли василіяни прийшли до Бару?
1715 року — спершу до села Семенки неподалік; у самому Барі закріпилися за привілеєм старости Юрія Любомирського 1727 року. [1]
Чим була відома Барська василіянська школа?
Це «Руська школа» народного типу, що працювала вже з 1718 року; після 1773-го василіяни перебрали й єзуїтську колегію. Школу закрили 1832 року. [1]
Чому монастир перестав існувати у XIX столітті?
Указом Миколи I його 1837 року передали православному відомству, а 1839 року ліквідували остаточно. [1]
Як відродився монастир?
1996 року громада УГКЦ передала василіянам будівлю на вул. Соборній; 2003 року монастир і храм освятив єпископ Єфрем Кривий. [2]
Який це чин?
Чин святого Василія Великого (ЧСВВ) — греко-католицький монаший чин; барська обитель належить Провінції Найсвятішого Спасителя. [2]
Висновок
Барський василіянський монастир — це передусім школа: три століття тому саме тут вчили «руських дітей» через єзуїтську колегію, а нині — знову молитва й громада УГКЦ у серці Поділля. Обитель, що двічі зникала й двічі верталася, живий доказ незламності василіянської традиції на Барщині. [1][2]