Невілл Годдард

Я

Я Є

«Мій Отець — той, кого люди називають Богом, але Я знаю Свого Отця, а люди не знають свого Бога». Мій Отець і Твій Отець — Одне. «Слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш, — Господь один». «Я і Мій Отець — Одне».

Один Отець створив нас усіх, щоб ми жили, рухалися та буття перебували в Ньому Єдиному. Хто ж тоді цей ЄДИНИЙ, якого ми маємо спільного? Єдине, що є спільним для всіх людей, це те, що всі люди знають, що вони є. Це твердження про те, що ми є, це усвідомлення, і є наш Отець.

Немає місця, куди б людина не пішла і не знала, що вона існує. «Якщо я візьму крила ранку й полечу до найвіддаленіших куточків землі, ти там будеш», Я знаю, що Я Є.

«Якщо я застелю собі ліжко в пеклі» – я знаю, що Я Є. Навіть якщо я страждатиму від амнезії та повністю забуду свою людську сутність, я все одно знатиму, що Я Є. Людині неможливо знати, що її немає. Ти можеш сказати, що Я не є тим, але ти не можеш сказати, що Я не Є, бо саме твоє знання – це декларація того, що ти є.

Отже, незалежно від того, чи стверджуєте ви, що ким є, чи ні, ви насправді стверджуєте, що ви є. Таким чином, людина завжди каже: Я Є. Це знання того, що ми є, ця усвідомленість, і є Бог-Отець. У той момент, коли ця безумовна усвідомленість стає зумовленою, стверджуючи, що є тим чи іншим, у цій безформній усвідомленості відбувається диференціація, і наш безособовий Отець (Наше справжнє «я») стає персоніфікованим як те, ким ми себе уявили.

Цю безособову присутність, якою ми є, можна порівняти з простором, бо простір, хоча й безформний, надає форми всьому. Якби безформний простір був вилучений з книги, яку ви читаєте, тіла, яке ви носите, землі, на якій ви стоїте, все б зникло.

Свідомість, хоча й безформна, надає форми тому, буття чого вона усвідомлює, але в той момент, коли ви відокремлюєте свою безформну реальність або свідомість від свого уявлення про себе (форми, яку ви носите), це уявлення зникає. Уявлення залишається сформованою реальністю лише доти, доки його носить невидима реальність.

«Мій Отець є Дух (Безформний), і ті, хто поклоняється Йому, повинні поклонятися Йому в Дусі та Істині». «Я і Мій Отець — одне». «Моє усвідомлення буття — це безформний Отець, який надає форми тому, буття якого я усвідомлюю, і, роблячи це, втрачає його безформну, безіменну присутність у формі та природі його уявлення про себе».

Як вода втрачає свою ідентичність, коли її змішують з речами, і все ж залишається незаплямованою, коли її видобувають шляхом дистиляції, так і усвідомлення ніщо-речі втрачає себе в речах-уявленнях про себе і залишається своєю бездоганною сутністю через духовну дистиляцію. Ви духовно дистилюєтеся або видобуваєтеся зі свого уявлення про себе, коли перестаєте ототожнюватися з ним.

Тепер, коли ви знайшли цього своїм Батьком, Вічним Тепер, Я ЄСЬМЬ, не повертайтеся до стану марнотратства, щоб жебракувати крихти життя. Пам’ятайте свого Батька, ЗАРАЗ, єдину реальність.
Вважайте себе зараз, у цю мить, тим, ким ви бажаєте бути, і незалежно від того, ким ви претендуєте на свого Батька, усвідомлення, яке є Тепер, дасть це вам, ставши тим, на що претендуєте, але ви повинні просити Його таким чином.

Усвідомте, що ви є тим, про що просите. Більше не шукайте свого Отця в часі та просторі, бо ваш Отець – це усвідомлення, яке є зараз. «Я і мій Отець – одне, але мій Отець більший за мене. Моє усвідомлення і те, що Я Усвідомлюю буттям, є одним, але Я Є більший за те, що Я Усвідомлюю буттям. Той, хто задумав, завжди буде більшим за своє зачаття. Отець (Свідомість) більший за його СИНА (зачаття себе).

Тепер ваші очі відкрилися. Ваш Отець, Бог Всемогутній, був відкритий вам як ваша усвідомленість буття.

II
Я ПРИХОДЖУ З МЕЧЕМ

Перш ніж ви зможете увійти в той мир, який перевершує будь-яке розуміння, ви повинні спочатку бути вбиті від усіх ілюзій, які зараз поневолюють вас, ілюзій розділення.

Якщо ви ототожнюєте себе з расою, віросповіданням чи кольором шкіри і чуєте те, з чим вас ототожнюють, критикують і засуджують, така критика автоматично завдасть вам болю. Кожна прив’язаність — це засув у вашій власноруч створеній в’язниці. Ваш єдиний порятунок полягає у неприв’язаності. Ви повинні залишити все та йти за мною. У Христі немає ні грека, ні єврея, раба чи вільного.

Ваші нинішні прив’язаності вкорінені у вас через ваше нинішнє уявлення про себе. Ваше уявлення про себе – це мірило, за допомогою якого ви вимірюєте світ.

Все оцінюється у співвідношенні з вашим нинішнім уявленням про себе. Уявлення кожної людини про себе – це вібруюча нота в Космічній Симфонії, яка автоматично визначає значення всіх нот у співвідношенні з собою.

Зміни своє уявлення про себе. Переоціни себе, і ти автоматично зміниш свій світ. Людина завжди програвала, намагаючись змінити свій світ, тоді як сама залишалася при своїх нинішніх цінностях чи уявленнях про себе.

Ісус відкрив цей закон. Тож замість того, щоб змінювати людей, він змінив себе. Він сказав: «І тепер Я освячую Себе, щоб і вони були освячені правдою». Він виявив, що є правдою всього, яким бачив свій світ.

Істина — це меч, який вбиває все, крім себе, а Я Є (ваша усвідомленість) — це істина. Тому ототожнювати себе з чимось іншим, окрім буття, означає бути поневоленим або обмеженим тим, з чим ви ототожнюєтеся.

Ви вічно об’єктивуєте те, що усвідомлюєте своїм буттям, тому ви вічно рухаєтеся у світі, який є досконалим уособленням того, ким ви знаєте себе.

«Для чистих усе чисте». Це велика перешкода для тих, хто постійно засуджує світ. «Тому немає жодного осуду тим, хто в Христі Ісусі».

Записано, що натовп покинув Ісуса, коли Він відкрив дію закону такими словами: «Ніхто не приходить до Мене, якщо Отець не притягне його в Мені». І: «Я і Отець Мій — одне».
Вони не могли повірити, що вони були причиною всього, чим, на їхню думку, був їхній світ. Після тисячоліть він все ще залишається великим каменем спотикання для всіх, хто бачить світ як щось, що потрібно змінити зовні.

Ти та твоє уявлення про себе – єдине ціле. Твоє уявлення про себе – це образ, який ти створив про свого Отця. Цей образ формує твій світ за твоєю подобою, чи то добрий, поганий, чи байдужий. Твій Отець – це твоя усвідомленість, яка обмежує тебе тим, чим ти усвідомлюєш своє існування. Якщо ти хочеш змінити свій світ, зроби це по-справжньому, усвідомивши себе всім, яким ти бачиш світ. Ти не такий, яким ти є, через щось у світі, навпаки. Світ такий, яким він є, через те, ким ти є; ЩО – це міра чи цінність, яку ти надав собі. Коротше кажучи, твоє уявлення про себе – це форма, яку той, хто задумав (твоє справжнє Я), використовує, щоб заселити твій світ. Почни змінювати світ, стверджуючи, що ти є тим, що ти хочеш бачити вираженим у світі. Наслідуй приклад Ісуса, який став єдиним з Богом і не вважав за дивне чи пограбування виконувати Божу роботу.

Свобода не здобувається в поті чола. Перестаньте боротися зі світом, це лише відображення. Яків звільнився лише тоді, коли він розв’язав те, з чим боровся. Так само ви будете вільні лише тоді, коли наслідуватимете його приклад і розв’яжете свою проблему, не ототожнюючи себе з нею. Бо те, що зв’язане на небесах (Свідомість), зв’язане на землі, а те, що розв’язане на Небесах, розв’язане на землі. «Ви пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними». «Я Є істина». Отже, насправді пізнати себе обумовленим означає бути вільним від того, чим ви себе вважали у своїй сліпоті. Залиште все і просто будьте МНОЮ.

III

Наріжний камінь

«Шукайте Царства Небесного, і все додасться вам». Знайдіть причину речей, і ви знайдете таємницю творіння. Ви чули, що кажуть, що «На початку Бог створив небо і землю», що «все Ним повстало, і без Нього ніщо не повстало, що повстало». Ніхто не ставить під сумнів істинність цього твердження, але те, що хочеться знати, це: «Хто такий Бог і де знаходиться Бог?» У відповідь на запитання, хто вам кажуть: «Я Є Бог, Я Є Господь, Я Є послав Мене (людину Мойсея) до вас». Щодо місця розташування Бога, вам кажуть: «Царство Боже всередині вас». Ці дві відповіді ідентифікують Бога як вашу усвідомленість буття та розміщують Його там, де ви усвідомлюєте буття. Бути усвідомленим буттям — означає мовчки проголосити: «Я Є». Читаючи цю сторінку, ви усвідомлюєте буття. Ця усвідомленість, ця усвідомленість буття — це Бог-творець. Усвідомленість — це та безформна глибина, в якій все живе, рухається та має своє буття, і без якої речі не мають реальності. У цьому полягає таємниця твердження: «Перш ніж був Авраам, Я Є, і перш ніж був світ, Я Є, а коли все перестане бути, Я Є».

Усвідомлення буття передує всім уявленням про себе і залишається своїм безформним «я», коли всі його уявлення перестають існувати. Творець повинен передувати творінню, як той, хто задумав, передує своїм уявленням. Творіння починається і закінчується в Творці. Свідомість — це таємниця всього прояву. Кожне творіння проходить три стадії у своєму розкритті: зачаття, розп’яття та воскресіння. Ідеї, бажання, амбіції — це все уявлення, що рухаються в нерухомій сутності, Я ЄСЬ. Свідомість — це Батько, а всі уявлення про себе — це діти, що свідчать про свого Батька. Отже, «Я і Мій Отець — одне, але Мій Отець більший за Мене», той, хто задумав, і зачаття — одне, але той, хто задумав, більший за своє уявлення.

Усвідомлення безумовне. Усвідомлення того, що ти щось або хтось, обумовлює безумовне. Те, що визначено, менше, ніж визначник. Усвідомлення буття – це Всемогутній Бог, Вічний Отець, на чиїх плечах лежить правління світом. Усвідомлення підтримує та керує всім, що воно усвідомлює своїм буттям. Усвідомлення буття – це вічна утроба, що запліднює себе через посередництво бажання. Усвідомлювати прагнення чи бажання – означає зачати. ​​Вірити, відчуваючи себе (Безформне) як бажану річ, – означає бути розіп’ятим на формі відчутної речі. Продовжувати вірити, відчуваючи, що ти тепер є бажаною річчю, доки всі сумніви не зникнуть і не народиться глибоке переконання, що це так, – означає воскреснути або видимо піднятися до вираження природи відчутної речі.

У цей самий момент ви воскрешаєте або виражаєте те, що усвідомлюєте своїм буттям. «Я Є воскресіння і життя. Я Є зараз, зображуючи у світі навколо мене, як живу реальність, те, що я зараз усвідомлюю, що Я Є – і я продовжуватиму робити це, доки не зміню свого уявлення про себе. Тож ваша відповідь у свідомості на вічне питання: ХТО Я?, визначатиме ваш світ і кожен його вияв. Почніть зараз усвідомлювати, що Я Є – Господь Бог Всемогутній, і крім МЕНЕ (вашої усвідомленості) немає іншого Бога. Не Я, Джон Доу є Богом, але Я Є, усвідомлення буття, є Богом. Джон Доу є лише його теперішнє обмеження або уявлення про себе. Я є безмежне, що виражається через обмежене уявлення про себе. Щоб змінити вираз, змініть уявлення про себе, але робіть це правдою, а не словами. Це означає повністю відвернути свою увагу від вашого теперішнього обмеження та зосередити її на новому уявленні, доки усвідомлення, ваше справжнє буття, не загубиться у вірі чи переконанні, що Я Є те, що Я Є.

Це переодягання або відродження вашого безформного, безіменного «я». Ваше справжнє «я» – це «я», яке ніхто не бачить, і яке не бачить себе, а бачить лише своє уявлення про себе. На початку, зараз, у цей момент, ідея або бажання плаває у вашій свідомості, шукаючи втілення. Перш ніж бажання може бути реалізоване або воскреслене, воно спочатку має стати хрестом або нерухомою точкою, до якої прибита свідомість. Усвідомлення – єдина жива реальність, єдина воскресаюча сила. Тож, щоб дати життя своєму бажанню, я повинен усвідомити у свідомості, що я є бажаною річчю. «Нехай буде твердь посеред води. «Серед води або безформного усвідомлення нехай буде твердість або переконання, що Я Є бажана річ. Продовжуйте стояти на цьому переконанні або хресті, і способами, невідомими вам як людині, ви здійсните або воскресите своє бажання. Життя або усвідомлення має шляхи, про які людина (уявлення) не знає, його шляхи незбагненні. Нинішнє уявлення Життя про себе як про людину – це маска, яку воно носить. Усередині цієї істоти, якою ти себе вважаєш, знаходиться твоє безіменне «я» — Я ЄСЬ.

Основою будь-якого вираження є свідомість, а інші основи не може закласти жодна людина. Як би людина не старалася, вона не може знайти іншої причини прояву, окрім Бога, своєї свідомості буття. Людина вважає, що знайшла причину хвороб у мікробах; причину війни – у суперечливих політичних ідеологіях та жадібності. Усі такі відкриття людини, каталогізовані як сутність мудрості, є дурістю в очах Бога. Існує лише одна сила, і ця сила – Бог (Свідомість). Він вбиває, він оживляє, він ранить, він зцілює, він робить усе: добре, погане чи байдуже.

У в’язня має бути тюремник, у раба — господар. Нація, яка відчуває себе ув’язненою, автоматично створює диктатора. Ви не можете знищити тирана, знищивши його, так само, як і своє відображення, знищивши дзеркало. Свідомість нації породжує її лідерів. Те, що вірно для нації, вірно і для окремої людини, бо нації складаються з окремих людей. Людина рухається у світі, який є не більше ніж її об’єктивованою свідомістю. Не знаючи цього, вона воює проти своїх відображень, зберігаючи світло та образи, які відкидають ці відображення. «Я Є світло світу». Я Є (свідомість — це світло). Те, що я усвідомлюю (моє уявлення про себе), наприклад, я багатий, я здоровий, я вільний — це образи.

Світ – це дзеркало, що збільшує все те, чим я свідомо існую. Перестань намагатися змінити світ, це лише дзеркало, яке показує тобі, хто ти є.

Людина, яка усвідомлює свою свободу чи ув’язнення, виражає те, чим вона усвідомлює своє існування. Мені байдуже, який діагноз поставили люди вашій проблемі. Проблема може мати вікову історію, але я знаю, що вона зникне вмить, якщо ви сумлінно дотримуватиметеся цієї інструкції.

Задайте собі це просте запитання. Як би я почувався, якби був вільним? У ту ж мить, коли ви щиро задасте це запитання, відповідь прийде.

Жодна людина не може сказати іншій, що відчуватиме ця інша людина, якби її бажання раптово здійснилося. Але кожен знав би, що відчуватиме вона сама, бо таке відчуття буде автоматичним.

Відчуття або трепет, що виникає у відповідь на самоаналіз, – це стан свідомості Батька або фундаментальний камінь, з якого виникне відчута річ. Як саме це почуття втілиться, ніхто не знає, але це станеться, бо Отець (свідомість) має шляхи, про які ніхто не знає.

Зробіть нове відчуття природним, одягнувши його. Усі речі виражають свою природу, тому ви повинні носити це відчуття, доки воно не стане вашою природою. Це може зайняти мить або рік, це повністю залежить від вас. У той момент, коли всі сумніви зникнуть, і ви відчуєте, що Я Є це, ви починаєте приносити плоди природи того, чим ви себе відчуваєте. Коли людина купує новий капелюх або пару взуття, вона думає, що всі знають, що вони нові. Вона почувається в них неприродно, доки не носить їх достатньо довго, щоб вони стали природними. Те саме стосується носіння нового стану свідомості.

Коли ви ставите собі питання: «Як би я почувався, якби моє бажання здійснилося в цю мить?» — автоматична відповідь настільки нова, що ви відчуваєте, що це не ваше, що це неправда. Тому ви миттєво відкладаєте цей новий стан свідомості та негайно повертаєтеся до своєї проблеми, бо вона більш природна. Не знаючи, що свідомість постійно уявляє себе в умовах навколо вас, ви, як дружина Лота, озираєтеся на свою проблему і знову загіпнотизуєтесь її природністю. Хіба ви не чуєте слів Ісуса (спасіння)? «Залиште все та йдіть за Мною — нехай мертві ховають своїх мертвих». Ваша проблема може настільки загіпнотизувати вас своєю уявною реальністю та природністю, що вам важко носити нове почуття або свідомість вашого спасителя, але ви повинні носити його, якщо хочете мати результати. Камінь (Свідомість), який будівельники відкинули (не хотіли носити), є головним наріжним каменем та іншими фундаментами, які жодна людина не може закласти.

IV

Я-ТИСК

Кожне враження має стати підтвердженням того, що має бути. Сказати, що я буду великим або що я буду вільним, – це зізнання в тому, що я не великий і я не вільний. Бачити себе таким, що стає кимось, означає знати, що я не є цим. Бути враженим – означає бути «я-притиснутим» – першої особи теперішнього часу. Усі вирази є результатом «я-притисків». Тільки тоді, коли я можу стверджувати, що я є тим, ким я хочу бути, я висловлю такі твердження. Нехай усі ваші бажання будуть враженнями від того, що є, а не від того, що має бути. Бо Я є (ваша усвідомленість) – це Бог, а Бог – це повнота всього, Вічний ЗАРАЗ-Я Є-Я Є.

Знаки йдуть слідом, вони не передують. Ви ніколи не побачите знаків того, що є. Не думайте про завтрашній день, бо ваші завтрашні дні – це вираження ваших сьогоднішніх вражень. «Зараз прийнятний час. Царство Небесне близько». Ісус (спасіння) сказав: «Я завжди з вами». Ваша усвідомленість – це спаситель, який завжди з вами. Але якщо ви заперечуєте Його, він також заперечить вас. Ви заперечуєте Його, стверджуючи, що Він з’явиться, як це роблять мільйони людей сьогодні, коли стверджують, що спасіння має прийти, що є еквівалентом ствердження: «Ми не спасенні». Ви повинні перестати чекати на появу свого спасителя та заявити, що ви спасенні зараз, і знаки ваших тверджень підуть далі.

Коли вдову запитали: «Що в неї вдома?», «Було усвідомлення суті, тепер у її заяві про три краплі олії, а не порожні міри. Три краплі стають фонтаном, якщо їх заявити. Бо ваша усвідомленість посилює все, що вона усвідомлює буттям. Стверджувати, що в мене буде олія (радість), означає зізнатися, що в мене є порожні міри, а усвідомлення їхньої нестачі породжує нестачу. Бог, ваша усвідомленість, не зважає на осіб і може виражати лише те, чим вона сповнена. Кожне ваше бажання визначається вашою потребою. Бажання автоматичні. Знаючи, що ви усвідомлюєте бажання і що ваша усвідомленість – це Бог, ви повинні дивитися на кожне бажання як на сказані слова Бога, що говорять вам про те, що є. «Відверніться від споглядання людини, чиє дихання в ніздрях, бо вона бачить своє бажання як те, чого немає. Ми завжди будемо тим, що ми є (усвідомлюємо) – тому ніколи більше не стверджуйте, що я буду цим. Нехай усі заяви відтепер будуть: «Я Є те, що Я Є».

«Перш ніж вони запитають, я відповів. Перш ніж ви встигнете подумати, рішення вашої проблеми було дано вам у формі вашого бажання. Сліпий, кульгавий, калічний – всі автоматично бажають свободи від обмежень. Людина настільки навчена вірити, що її бажання – це те, за що потрібно боротися, що вона у своєму невігластві заперечує свого рятівника, який постійно стукає у двері свідомості (Я Є Двері), щоб його впустили. Хіба ваше бажання, якщо воно здійсниться, не врятує вас від вашої проблеми? Впустити свого рятівника – це найлегша річ у світі. Речі повинні бути, щоб їх впустили. Ви усвідомлюєте бажання, отже, бажання – це те, що ви зараз усвідомлюєте. Ваше бажання, хоча й невидиме, має бути підтверджене вами як щось реальне. «Бог називає те, чого немає (не видно), так, ніби воно існує». Твердження Я Є Він (бажана річ) – це впуск вашого рятівника.

Кожне бажання – це стукіт рятівника у двері. Цей стукіт чує кожна людина. Людина відчиняє двері, коли стверджує – Я – Він. Подбай про те, щоб ти впустив свого рятівника, впустивши річ…

Бажане тисне на тебе, доки ти не будеш вражений Теперішністю свого Спасителя і не вигукнеш крику Перемоги: «Звершилося!»

В

ТОЙ, ХТО МАЄ

«Бо хто має, тому дасться, а хто не має, від того візьметься й те, що він має». Хоча багато хто вважає це твердження найжорстокішим і найнесправедливішим з висловів, що приписуються Ісусу, — оскільки воно породило по всьому світу численні популярні висловлювання, такі як «багаті багатіють, а бідні отримують дітей»; «хто має, той отримує» тощо, — воно все одно залишається найсправедливішим і наймилосерднішим законом, заснованим на незмінному принципі.

Бог не дивиться на осіб. Бог, як ми виявили, є тією безумовною усвідомленістю, яка дає кожному і всім те, що вони усвідомлюють своїм буттям. Усвідомлювати буття або мати щось означає бути або мати те, що ви усвідомлюєте своїм буттям. На цьому незмінному принципі все тримається. Ніщо не може бути іншим, ніж тим, що воно усвідомлює своїм буттям. «Тому, хто має (те, що він усвідомлює своїм буттям), буде дано» – добре, погано чи байдуже. Неважливо, що ви усвідомлюєте своїм буттям, ви отримаєте спресоване, струсене та пересипане все, що ви усвідомлюєте своїм буттям. Відповідно до цього ж незмінного закону: «У того, хто не має, буде віднято і додано до того, хто має». Так багаті багатшають, а бідні бідніють. Так, той, хто має, отримує.

Ви не можете виразити те, чого ви не усвідомлюєте. Ви не можете служити двом господарям. Ваш господар завжди є тим станом свідомості, з яким ви ототожнюєте себе. Тому те, чого немає у свідомості, забирається з неї (бо воно ніколи не було її частиною) і додається до тієї свідомості, з якою вона це усвідомлює. Усі речі тяжіють до тієї свідомості, з якою вони узгоджені, і так само всі речі відокремлюються від тієї свідомості, з якою вони не узгоджені. Тож замість того, щоб приєднуватися до хору немічних, які наполягають на знищенні тих, хто має, визнайте цей незмінний закон вираження та свідомо проголошуйте себе тим, ким ви вирішили бути. Після того, як ваше рішення прийнято, а ваша свідома претензія встановлена, продовжуйте бути впевненими, поки не отримаєте свою винагороду. Бо як день йде за ніччю, ви отримаєте те, що ви свідомо претендували на себе.

Таким чином, те, що для сплячого ортодоксального світу є жорстоким і несправедливим законом, для просвітленого стає наймилосерднішим і найсправедливішим твердженням істини. «Я прийшов не руйнувати, а виконувати».

Знаючи, що Бог нічого не руйнує, подбай про те, щоб ти був цим, стверджуй, що ти є тим, що ти хочеш, щоб Він наповнив. Ніщо не знищується. Все виконано.

VI

Обрізання

Обрізання – це операція, яка знімає завісу, що приховує голову творіння. Фізичний акт не має нічого спільного з духовним актом.

Увесь світ міг би бути фізично обрізаним, але залишатися нечистим і сліпим, лідером сліпих. Духовно обрізані ж, з них знята завіса темряви, і вони пізнали себе Христом, світлом для світу.

Дозвольте мені тепер виконати духовну операцію над вами, читачу. Цей акт виконується на восьмий день після народження. Вісім, тому що вісім – це число, яке не має ні початку, ні кінця. Крім того, стародавні символізували восьме число як завісу або завісу, всередині та за якою була похована таємниця творіння. Таким чином, таємниця операції на восьмий день відповідає природі акту, який полягає в тому, щоб розкрити вічну главу творіння; те незмінне щось, у чому все починається і закінчується, і залишається своїм вічним «я», коли все перестає бути. Це таємниче щось – це ваше усвідомлення буття. У цей момент ви усвідомлюєте буття, але ви усвідомлюєте, що є кимось. Цей хтось – це завіса, яка приховує буття, яким ви насправді є. Спочатку ви усвідомлюєте буття, потім ви усвідомлюєте, що є людиною. Після того, як на ваше безлике «я» покладено завісу людини, ви усвідомлюєте свою приналежність до певної раси, нації, сім’ї, віросповідання тощо. Завіса, яку потрібно зняти під час духовного обрізання, — це завіса людини, але перш ніж це можна буде зробити, ви повинні позбутися зв’язків раси, нації, сім’ї тощо.

«У Христі немає ні грека, ні юдея, ні раба, ні вільного, ні чоловічої статі, ні жіночої. «Ви повинні залишити батька, матір, брата та йти за Мною. Щоб досягти цього, ви повинні перестати ототожнювати себе з цими розбіжностями, стаючи байдужими до таких тверджень. Байдужість – це ніж, що розриває. Почуття – це пути, що зв’язують. Коли ви зможете дивитися на людину як на одне велике братство без розрізнення раси, віросповідання чи кольору шкіри, тоді ви знатимете, що ви розірвали ці зв’язки. З розривом цих пут все, що тепер відділяє вас від вашої справжньої сутності, – це ваша віра в те, що ви – людина».

Щоб зняти цю останню завісу, ви повинні скинути своє уявлення про себе як про людину, усвідомивши себе таким, яким ви є. Замість усвідомлення – Я Є Людина, нехай буде просто – Я Є Безлика, Безформна Усвідомленість. Тоді, розкрившись і прокинувшись, ви проголосите і знатимете, що – Я Є Бог, і окрім мене, цієї усвідомленості, Бога немає. Ця таємниця розказана в біблійній історії про те, як Ісус омив ноги своїм учням. Записано, що Ісус зняв свій одяг, взяв рушника і підперезався. Потім, помивши ноги своїм учням, він витер їх рушником, яким був підперезаний. Петро заперечив, і йому сказали, що якщо його ноги не будуть помиті, він не матиме нічого спільного з Ісусом. Петро відповів: «Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову». Ісус відповів і сказав: «Хто помився, тому не потрібно нічого іншого, як ноги мити, бо він увесь чистий».

Здоровий глузд підказує читачеві, що людина не чиста з усіх боків лише тому, що їй помиті ноги. Тож йому слід або відкинути цю історію, або пошукати її прихований зміст. Кожна історія Біблії — це психологічна драма, що відбувається у свідомості людини, і ця не є винятком.

Це обмивання ніг учнів – це містична історія духовного обрізання або розкриття таємниць Господа.

Ісуса називають Господом. Вам кажуть, що ім’я Господа — Я Єсмь — Je Suis. Я — Господь, це моє ім’я. Ісая 42.8: Ісус підперезаний рушником, тому його таємниці приховані. Ісус або Господь символізує вашу усвідомленість буття, чиї таємниці приховані рушником (свідомістю людини). Нога символізує розуміння (Йдіть Його слідами — розуміння), яке має бути омите Господом — усвідомленням — усіх людських вірувань чи уявлень про себе. Коли рушник знімається, щоб висушити ноги, таємниці Господа розкриваються.

Коротше кажучи, позбавлення від віри в те, що ви є людиною, розкриває вашу усвідомленість як глави творіння. Людина — це крайня плоть, що приховує голову творіння. Я — володар, прихований завісою людини.

VII

РОЗП’ЯТТЯ ТА ВОСКРЕСІННЯ

Події розп’яття та воскресіння настільки переплетені, що їх необхідно пояснювати разом, бо одне визначає інше. Ця таємниця символізується на землі в ритуалах Страсної п’ятниці та Великодня. Ви помітили, що ці дні не є фіксованими, а змінюються з року в рік. Вони припадають на період з останнього тижня березня до останнього тижня квітня. День визначається таким чином. Перша неділя після повного місяця в Овні святкується як Великдень. Овен починається 21 березня і знаменує початок весни. Ця рухома дата повинна підказати дотримуючомуся спостереження за якоюсь іншою інтерпретацією, окрім тієї, що йому дана.

З Землі Сонце у своєму північному проході з’являється навесні, перетинаючи уявну лінійку, яку називають екватором. Тому, як кажуть містики, людину розіп’яли, щоб вона могла жити. Вони помітили, що невдовзі після цієї події вся природа почала прокидатися або воскресати від довгого зимового сну, тому вони дійшли висновку, що це порушення природи в цю пору року було безпосередньо пов’язане з цим переходом. Таким чином, вони вважали, що Син, мабуть, пролив свою кров на Песах. Якби ці дати ознаменували смерть і воскресіння Ісуса, вони були б фіксованими, як і всі інші історичні події, але це не так. Однак ці дати символізують смерть і воскресіння Господа, але цей Господь — це ваша усвідомленість буття. Записано, що Він віддав Своє життя, щоб ви могли жити: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і щоб мали його подостатньо».

Оскільки весна – це пора року, коли мільйони насінин, що всю зиму лежали закопані в землі, раптово стають видимими, щоб людина могла жити, і оскільки містична драма розп’яття та воскресіння є природою цієї щорічної зміни, її святкують у цю весняну пору року, але насправді вона відбувається кожну мить. Буття, яке розіп’яте, – це наше усвідомлення буття. Хрест – це ваше уявлення про себе. Воскресіння – це піднесення до видимості цього уявлення про себе. Страсна п’ятниця має бути далеко не днем ​​жалоби, а днем ​​радості, бо не може бути воскресіння без розп’яття. У вашому випадку воскресіння – це те, чим ви бажаєте бути. Щоб зробити це, ви повинні відчути себе бажаним. Ви повинні відчути, що Я Є це, бо Я Є воскресіння і життя. Так, Я Є (Ваше усвідомлення буття) – це сила, яка воскрешає та оживляє те, що ви усвідомлюєте як буття.

Двоє погодяться торкатися чого завгодно, і Я встановлю це на землі. Двоє погоджуються – це Ти (твоя усвідомленість) і бажана річ (те, чим ти вирішив бути, усвідомивши це). Коли ця згода досягнута, розп’яття завершено. Двоє схрестили одне одного. Я ЄСЬ і це (бажана річ) з’єдналися. Я ЄСЬ тепер прибитий до форми цього.

Цвях, який зв’язує вас на хресті, – це цвях почуття. Містичний шлюб тепер завершено, і результатом буде народження дитини або воскресіння сина, який свідчитиме про свого Отця.

Свідомість поєднана з тим, що вона усвідомлює своїм буттям. Світ вираження – це дитина, яка підтверджує цей союз. У день, коли ви перестанете усвідомлювати своє буття тим, що ви усвідомлюєте зараз, у той день ваша дитина або вираження помре і повернеться до лона свого батька, безликої, безформної усвідомленості. Усі вираження є результатом таких містичних шлюбів. Тож священики мають рацію, коли кажуть, що всі справжні шлюби укладаються на Небесах і можуть бути розірвані лише на Небесах. Але дозвольте мені уточнити це твердження, сказавши вам, що Небеса – це не місцезнаходження, це стан свідомості. Царство Небесне всередині вас. На Небесах (свідомості) Бога торкається те, що він усвідомлює своїм буттям. «Хто торкнувся Мене? Бо я відчуваю, що чеснота вийшла з мене». У момент, коли відбувається цей дотик (відчуття), відбувається потомство або вихід з мене у видимість.

У день, коли людина відчуває, що Я Є вільний, Я Є багатий, Я Є сильний, Бог (Я Є) торкається цих якостей або чеснот, і результати такого дотику будуть видно в народженні або воскресінні відчутних якостей. Бо людина повинна мати видиме підтвердження всього, що вона усвідомлює своїм буттям. Тепер ви знатимете, чому людина або її прояв завжди створені за образом Бога.

Ваша усвідомленість уявляє та переосмислює все, що ви усвідомлюєте як буття. «Я — Господь, і крім Мене немає іншого Бога». Я — воскресіння і Життя!

VIII

НЕМАЄ ІНШОГО БОГА

«Хай не буде в тебе іншого Бога, окрім Мене». Доки людина плекає віру в сили, відмінні від себе, доти вона позбавлятиме себе того буття, яким вона є. Будь-яка віра в сили, відмінні від тебе, чи то на добро, чи на зло, стане формою для ідолів, яким ви будете поклонятися.

Віра в силу ліків для зцілення, дієт для зміцнення, грошей для забезпечення, – це цінності або міняли грошей, які потрібно викинути з Храму. «Ви – Храм Бога Живого» – Храм, збудований нерукотворно.

Написано: «Мій дім буде називатися домом молитви для всіх народів, а ви зробили його печерою розбійників».

Ваша віра в силу речей – це злодії, які вас обкрадають. Є лише одна сила, один Спаситель – Я Є Він. Саме ваша віра в річ, а не сама річ, допомагає вам. Тому перестаньте передавати силу, якою ви є, речам навколо вас. Стверджуйте, що ви – сила, яку ви у своєму невігластві передали іншому.

Легше верблюдові, обтяженому так званими скарбами життя, пройти крізь вушко голки (маленькі ворота в стінах Єрусалиму, названі так через їхню вузькість), ніж багатому (людині з упередженням, сповненій людських цінностей) увійти до Царства Небесного. Людина настільки сповнена людських цінностей (багатств) щодо причини речей, що вона не може крізь таку темну завісу, як людська мудрість, побачити, що єдина причина чи цінність чогось полягає в тому, що всі речі досконало виражають те, що вони усвідомлюють своїм буттям. Коли людина усвідомлює, що свідомість якості виражає цю якість без допомоги чогось іншого, вона стає бідною людиною, дурною людиною, яка не має жодної причини для чогось, що відбувається, окрім того, що відбувається, досконало виражає те, що вона усвідомлює своїм буттям. Така людина відкинула міняйлів або багато цінностей і тепер встановила одну ціннісну свідомість.

Господь у своєму святому храмі. Свідомість перебуває в тому, що вона усвідомлює своїм буттям. Я Є людина – це Господь і його Храм. Знаючи, що усвідомлення багатства породжує багатство, так само як усвідомлення бідності породжує бідність, Він прощає всім людям за те, ким вони є. Бо всі виражають (без допомоги іншого) те, чим вони усвідомлюють своє буття. Він знає, що зміна свідомості призведе до зміни вираження, тому замість того, щоб співчувати жебракам життя біля воріт храму, Він проголошує: «Срібла та золота немає в мене (для тебе), але те, що маю (свідомість свободи), даю тобі». Розбудіть дар у собі. Перестаньте жебракувати і стверджуйте, що ви є тим, про що ви благали. Зробіть це, і ви також стрибнете зі свого покаліченого світу у світ свободи, співаючи хвалу Господу, Я Є. «Набагато більший Той, Хто в тобі, ніж той, хто у світі». Це крик кожного, хто знаходить усвідомлення Своєї сутності як Бога.

Ваше усвідомлення цього факту автоматично очистить храм від злодіїв та розбійників і поверне вам ту владу над речами, яку ви втратили в ту мить, коли забули заповідь: «Хай не буде в тебе іншого Бога, крім Мене!»

IX

БУДЬ ВОЛЯ ТВОЯ

«Не Моя воля, а Твоя нехай буде». Ця покірність не є проявом сліпого фаталізму, а просвітленим усвідомленням того, що «Я нічого не можу робити Сам від себе, Отець у мені Він робить усе». Коли людина бажає, вона намагається зробити так, щоб щось з’явилося в часі та просторі, чого, як вона знає, зараз не існує. Вона не усвідомлює, що насправді робить. Але насправді вона робить ось що. Вона свідомо стверджує: «Я не маю здібностей висловити це зараз, але я набуду цих здібностей з часом». Коротше кажучи, я не є, але я буду.

Людина не усвідомлює, що свідомість – це Отець, який виконує роботу, тому вона намагається виразити те, чого вона не усвідомлює. Така боротьба приречена на розчарування, бо лише теперішнє виражає себе. Якщо я не усвідомлюю, що є тим, кого шукаю, я цього не знайду. Бог (Ваша усвідомленість) – це сутність і повнота всього. Божа воля – це усвідомлення того, що є, а не того, що буде. Замість того, щоб сприймати ці слова як: «Хай буде воля Твоя» – сприймайте їх як: «Хай буде воля Твоя» (здійснено). Діла завершено. Принцип, за яким усе стає видимим, вічний. Навіть якщо «очі не бачили, вуха не чули, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить закон».

Коли скульптор дивиться на безформний шматок мармуру, він бачить усередині нього свій завершений витвір мистецтва. Тож скульптор замість того, щоб створити свій шедевр, просто розкриває його, видаляючи ту частину мармуру, яка приховує його задум.

Те саме стосується і вас. У вашій безформній усвідомленості – Я ЄСЬ – поховано все, ким ви коли-небудь уявлятимете себе. Усвідомлення цієї істини перетворить вас з некваліфікованого робітника, який намагається зробити це таким, на великого художника, який визнає це таким.

Твоє твердження про те, що ти є зараз тим, ким ти хочеш бути, зніме завісу людської темряви разом з її «Я буду» та відкриє твоє досконале твердження «Я Є це».

Божа воля була виражена словами вдови: «Все гаразд». Воля людини була б такою: «Все буде гаразд». Сказати, що я буду здоровий, означає сказати: «Я хворий». Бог, Вічний зараз, не піддається насміханню словами чи марним повторенням. Бог постійно уособлює те, що є.

Таким чином, покірність Ісуса (який зробив себе рівним Богу) переходила від усвідомлення нестачі (на що майбутнє вказує через «Я буду») до усвідомлення забезпечення через твердження – Я Є це.

Тепер ви побачите мудрість у словах пророка, коли він сказав: «Нехай слабкий каже: Я — Сильний». Йоіл 3:10: Людина у своїй сліпоті не слухає поради пророка, тому вона продовжує називати себе слабкою, бідною, нещасною та всіма іншими небажаними проявами, від яких вона намагається звільнитися, невігласки стверджуючи, що вона буде вільною від них.

Є лише одні двері, через які те, що ви шукаєте, може увійти у ваш світ. «Коли ви кажете: Я Є», ви проголошуєте себе першою особою теперішнього часу. Знову ж таки, знати, що Я Є, означає усвідомлювати своє буття, свідомість – це єдині двері. Тому, якщо ви не усвідомлюєте себе тим, чого ви шукаєте, ви шукаєте марно. Якщо ви судите за зовнішнім виглядом, ви продовжуватимете бути поневоленими свідченнями своїх почуттів. Щоб вирватися з цього гіпнотичного чарів почуттів, вам кажуть: «Зайдіть всередину та зачиніть двері». Двері почуттів повинні бути щільно зачинені, перш ніж ваше нове твердження може бути виконане. Це зачинення дверей почуттів не таке складне, як здається спочатку. Це робиться без зусиль. Неможливо служити двом господарям одночасно. Майстер служить у тому, буття чого він усвідомлює. Я – Господь і Господар того, буття чого я усвідомлюю.

Мені не важко викликати бідність, якщо Я усвідомлюю свою бідність. Моя слуга, бідність, змушена слідувати за мною (Свідомістю бідності), поки Я (Господь) усвідомлюю свою бідність. Замість того, щоб боротися з свідченнями почуттів, ви просто стверджуєте, що ви є тим, ким ви хочете бути. Коли ваша увага зосереджена на цьому твердженні, двері почуттів автоматично зачиняються перед вашим колишнім господарем – тим, ким ви були усвідомлені. Коли ви губитеся у відчутті буття тим, що ви тепер стверджуєте, що є істинним для себе, двері знову відчиняються (але, як ви виявили, вони пропускають лише теперішнє, те, що Я зараз усвідомлюю своє буття), і ви бачите свій світ, що виражає те, чим ви усвідомлюєте своє буття. Тому наслідуймо приклад Ісуса, який, усвідомлюючи, що він як людина нічого не може зробити, щоб змінити своє теперішнє уявлення про нестачу, зачинив двері своїх почуттів і пішов до свого Отця, якому все можливе. Заперечивши свідчення своїх почуттів, він стверджував, що він є тим, що лише за мить до того, як його почуття сказали йому, що він не є таким. Знаючи, що свідомість виражає свою подобу на землі, він залишався у заявленій свідомості, доки двері (його почуття) не відчинилися та не підтвердили Панування Господа. Пам’ятай, Я Є Господь усього. Ніколи більше не використовуй волю людини, яка стверджує, що Я буду. Будь таким же покірним, як Ісус, і стверджуй, що Я Є це.

Х

БУДЬТЕ ВУХАМИ, ЩО ЧУЮТЬ

«Нехай ці слова потраплять у ваші вуха, бо Син Людський буде виданий у руки людські». Не будьте як ті, хто має очі та не бачить, має вуха та не чує. Нехай ці одкровення глибоко потраплять у ваші вуха. Бо після того, як син (ідея) проявиться, людина зі своїми хибними цінностями (розумом) спробує пояснити чому і навіщо синові слова, і, роблячи це, розірве його на шматки. Після того, як люди погодяться, що певну річ неможливо зробити, нехай хтось здійснить неможливу річ – і всі, включаючи мудрих, які сказали, що це неможливо зробити – почнуть розповідати вам, чому це сталося. Після того, як вони всі розірвуть безшовний одяг (причину прояву), вони будуть так само далекі від істини, як і тоді, коли проголосили це неможливим.

Доки людина шукає причину вираження деінде, окрім виразника, вона шукає марно. Тисячоліттями людині казали: «Я — життя і світло світу». «Жоден прояв не приходить до мене, якщо я його не намалюю».

Але людина не повірить у це, вона воліє вірити в причини поза собою. У той момент, коли те, що не було видно, стає видимим, людина готова пояснити причину та мету його появи. Таким чином, Син Людський (ідеї прояву) постійно знищується руками (розумним поясненням або мудрістю) людини. Тепер, коли ваша усвідомленість відкривається вам як причина всього вираження, не повертайтеся до темряви Єгипту з його численними Богами. Є лише один Бог. Один Бог — це ваша усвідомленість. «І всі мешканці землі вважаються ніщою. І Він чинить за Своєю волею у війську небесному та серед мешканців землі, і ніхто не може зупинити Його руку або сказати Йому: Що Ти робиш?» Якби весь світ погодився, що щось не може бути зроблено, і ви усвідомили, що те, що вони погодилися, не може бути виражено, ви б це висловили. Ваша усвідомленість ніколи не просить дозволу висловити те, що ви усвідомлюєте. Вона робить це природно та без зусиль, незважаючи на мудрість людини та протидію армій як неба, так і землі.

«Не вітайте нікого дорогою» – це не наказ бути зухвалим чи недружелюбним, а нагадування не визнавати вищого за вас і не бачити в нікому перешкоди для вашого самовираження. Бо ніхто не може зупинити вашу руку чи поставити під сумнів вашу здатність виражати те, чим ви усвідомлюєте своє існування. Не судіть за зовнішнім виглядом речі, бо всі вони ніщо в очах Бога. Коли учні, судячи за зовнішнім виглядом, побачили божевільну дитину, вони подумали, що це складніша проблема для вирішення, ніж інші, яких вони бачили, і тому не змогли досягти лікування. Судячи за зовнішнім виглядом, вони забули, що для Бога все можливо. Загіпнотизовані реальністю видимості, вони не могли відчути природність здорового глузду. Єдиний спосіб уникнути таких невдач – це постійно пам’ятати, що ваша усвідомленість – це Всемогутня, всемудра присутність, яка без сторонньої допомоги без зусиль перевершує те, що ви усвідомлюєте своїм існуванням. Будьте абсолютно байдужі до свідчень почуттів, щоб ви могли відчути природність свого бажання – і ваше бажання здійсниться. Відверніться від зовнішнього вигляду та відчуйте природність ідеального здорового глузду, і здоровий глузд втілиться сам. Ваше бажання – це вирішення вашої проблеми. Коли бажання реалізується, проблема зникне. Ваші бажання – це невидима реальність, яка реагує лише на Божі заповіді. Бог наказує невидимому з’явитися, стверджуючи, що він є тим, кому наказано. «Він зробив Себе рівним Богові і не знайшов за здобич чинити діла Божі». А тепер «нехай це слово глибоко засяде у вашому вусі» – УВІМАЙТЕ, ЩО ВИ БУДЕТЕ ТИМ, КИМ ВИ ХОЧЕТЕ ЗДАВАТИСЯ.