Того самого із глав про тверезість
Того самого із глав про тверезість
Того самого із глав про тверезість
1 Інок завжди має бути такий, ніби йому завтра вмирати, а своїм тілом керувати так, ніби жити йому довгі роки. Перше відсікає помисли зневіри і чи нить інока ретельнішим, друге зберігає тіло здоровим й утримує здержливість помірною.
2 Хто досягнув знання і скуштував його солодкости, не піддасться духовімарнослав’я, що підсуває йому всі насолоди цього світу. Що ж він може по обіцяти таке, що перевищувало б духовне споглядання? Поки ж не досягнули знання, пильно берімося до діяння, виявляючи Богові наш намір, що все ми чинимо заради пізнання Його.
3 Годиться пояснити, як проходили свій подвиг попередні іноки, щоб мог ти наслідувати їх. Багато доброго є в тому, що вони вчинили й сказали. Між іншим хтось із них сказав і таке, що немасна їжа в міру, поєднана з любов’ю, швидко вводить інока в пристановище безпристрасности.
4 Хтось зустрівся пізньої ночі зі святим Макарієм і, спраглий, попросив у нього води. А він сказав: “Задовольняйся тінню. Численні подорожуютьнині і плавають і не мають цього”. Також, розміркувавши з ним про здержли вість, сказав: “Дерзай, дитино. Я цілих двадцять років не їв досита хліба, і не пив води, і не спав досхочу, хліба їв на вагу, і воду пив мірою, і, прихилившись до стіни, трохи спав”.
5 Зведений ум виправляє читання, чування й молитва. Похіть, яка палить,висушує спрага, праця й усамітнення. Коли закипає ярість, її вгамовує псал моспів, терпіння і милість. Непомірна-бо і невчасна ярість – невчасна, а ще більше – шкідлива й некорисна. Ч А СТ И Н А ТРЕТЯреподобний отець наш Ісая Пустельник жив у 370-х роках піс ля Різдва Христового і був сучасником Макарія Великого. Він навчався день і ніч із Божественного Писання і, зачерпнувши щедрих струменів духовної мудрости із джерел спасіння, став творцем багатьох прекрасних Слів, що містять різні душекорисні речі, а з таких складається ціла ця книга. Вибравши деякі з них для цієї книги, пропонуємо їх тим, котрі хочуть берегти свій ум. Він коротко навчає, як треба відбивати підступи помислів і мати бездоганну совість, творити Ісусову молитву і в безклопітності розумно берегти три сили душі.