¹ І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву.

² І перший пішов та вилив свою чашу на землю, – і обсіли людей страшні й жахливі болячки,- тих, що мали знак звіра, що поклонялися його зображенню.

³ І другий вилив свою чашу в море, – і сталася кров, наче в мерця, і вимерло все живе, що в морі.

⁴ І третій вилив свою чашу на ріки й джерела вод, – і стали кров’ю.

⁵ І я почув ангела вод, який промовляв: Справедливий ти, який є і який був, і святий, бо ти це присудив,-

⁶ за те, що вони пролили кров святих і пророків,- і ти дав кров їм пити. Вони варті цього!

⁷ І я чув слова престолу, як говорив: Так, Господи Боже вседержителю, правдиві й праведні твої суди!

⁸ І четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце, – і дано йому палити людей вогнем.

⁹ І палила людей велика спека, а вони зневажали ім’я Бога, який має владу над цими карами, і не покаялися, щоб віддати йому славу.

¹⁰ І п’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, – і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю,

¹¹ та зневажали Бога небесного від свого болю і від своїх ран, але не покаялися за свої вчинки.

¹² І шостий вилив свою чашу на велику ріку Євфрат, – і висохла вода, щоб приготувати дорогу царям, що на схід сонця.

¹³ І я побачив, що з вуст змія, і з вуст звіра, і з вуст фальшивого пророка вийшли три нечистих духи, наче жаби.

¹⁴ Це демонські духи, що роблять знаки; вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на бій великого дня Бога вседержителя.

¹⁵ Ось приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити голим і щоб не бачили його сором.

¹⁶ І зібрав їх на місце, що по-єврейському називається Армагедон.

¹⁷ І сьомий [ангел] вилив свою чашу на повітря, – і залунав гучний голос із [небесного] храму, від престолу, кажучи: Сталося!

¹⁸ І почалися блискавки, і голоси, і громи, і був великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний!

¹⁹ І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста поганів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина його лютого гніву.

²⁰ І зник кожний острів, і не знайдено гір.

²¹ І тяжкий град, завбільшки з талант, падав з неба на людей; і люди зневажали Бога за кару граду,- бо кара дуже велика!