¹ І я, брати, не міг до вас говорити, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.

² Я напував вас молоком, а не їжею, бо ви не могли їсти, та й тепер ще не можете,

³ бо ви ще тілесні. Звідки між вами є заздрість, суперечки [й поділи], то хіба ви не тілесні, хіба не поступаєте як люди?

⁴ Бо коли хтось каже: Я Павлів, а інший: Я Аполосів, то чи ж ви не люди?

⁵ Хто такий Аполос? Або хто Павло? [Це тільки] служителі, через яких ви повірили, – кому скільки дав Господь.

⁶ Я посадив, Аполос поливав, а Бог виростив.

⁷ Тому ні той, що садить, ні той, що поливає, не є чимось, але Бог, що вирощує!

⁸ Хто садить і хто поливає – це одне; кожний дістане свою винагороду, згідно з власною працею.

⁹ Бо ми є Божими помічниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.

¹⁰ За Божою ласкою, яка мені дана, я, мов той мудрий будівничий, поклав підвалину, а інший будує на ній. Хай же кожний пильнує, як будує!

¹¹ Бо ніхто не може покласти іншої підвалини, окрім уже покладеної, а нею є Ісус Христос.

¹² Коли хто будує на [цій] підвалині з золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи,

¹³ то діло кожного розкриється; день покаже, бо вогнем об’являється; сам же вогонь і випробує діло кожного, – яким воно є.

¹⁴ Коли чиєсь діло, яке він збудував, вистоїть, той одержить винагороду;

¹⁵ а в кого діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам спасеться, але так, наче через вогонь.

¹⁶ Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і що Божий Дух живе в вас?

¹⁷ Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог; адже Божий храм святий, а ним є ви.

¹⁸ Хай ніхто себе не ошукує. Як кому з вас здається, що він між вами мудрий у цьому вікові, хай стане дурним, щоб стати мудрим.

¹⁹ Бо мудрість цього світу є глупотою в Бога. Як ото написано: Він ловить премудрих у їхніх хитрощах.

²⁰ І знову: Господь знає думки мудрих, що вони марні.

²¹ Тому хай ніхто не хвалиться між людьми, бо все воно ваше;

²² чи Павло, чи Аполос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє: все ваше!

²³ Ви ж – Христові, а Христос – Божий.