¹ Я цвіт рівнини, лелія долин.

² Як лелія посеред тернини, так моя близька посеред дочок.

³ Як яблуня між деревами лісу, так мій кревний посеред синів. Я забажала його тінь і сіла, і його овоч солодкий в моїм горлі.

⁴ Введіть мене до хати вина, покладіть мені любов.

⁵ Скріпіть мене миром, обложіть мене яблоками, бо я зранена любовю.

⁶ Його лівиця під моєю головою, і його правиця мене обійме.

⁷ Я закляла вас, дочки Єрусалиму, силами і кріпостями поля, щоб ви не підняли і збудили любов, доки не забажає.

⁸ Голос мого кревного. Ось він приходить скачучи по горах, перескакуючи по горбах.

⁹ Мій кревний подібний до серни чи молодого оленя на горах Ветиля. Ось він став за нашим муром, дивлячись крізь вікна, проглядаючи крізь мережу.

¹⁰ Мій кревний мені відповідає і каже: Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,

¹¹ бо ось зима минула, дощ пройшов, пішов собі,

¹² квіти зявилися на землі, настав час підрізати дерева, в нашій землі чути голос горлиці,

¹³ фіґа видала свій овоч, виноградники цвитуть, видали запах. Встань, ходи, моя близька, моя красуне, моя голубко,

¹⁴ і ходи ти, моя голубко, до камяної схоронки близько стіни, покажи мені твій вид і дай мені почути твій голос, бо твій голос солодкий, і твій вид гарний.

¹⁵ Держіть для нас малих лисів, що нищать виноградники, і наші виноградники цвитуть.

¹⁶ Мій кревний для мене, і я для нього, він пасе в леліях,

¹⁷ доки не подихне день і порушаться тіні. Повернися, кревний мій, ти уподібнися до серни, чи молодого оленя на вижолоблених горах.