¹ На кінець. Не зведеш до зітління. Давида, в память коли він втікав до печері від лиця Саула.

² Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію поклала моя душа і надіятимуся в тіні твоїх крил, доки не мине беззаконня.

³ Я закликав до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.

⁴ Він вислав з неба і мене спас, передав в погорду тих, що мене топтали. Бог післав своє милосердя і свою правду

⁵ і визволив мою душу з посеред левенят. Я заснув засмучений. Людські сини, їхні зуби зброя і стріли, і їхній язик острий меч.

⁶ Піднесися вгору над небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.

⁷ Вони приготовили пастку для моїх ніг і присмирили мою душу. Вони викопали яму перед моїм лицем і впали до неї.

⁸ Готове моє серце, Боже, готове моє серце, заспіваю і виспівуватиму.

⁹ Підведися, моя славо. Підведися псалтирю і гуслі. Підведуся вранці.

¹⁰ Визнаватимуся Тобі між народами, Господи, співатиму Тобі між народами,

¹¹ бо аж до неба звеличилося твоє милосердя і аж до хмар твоя правда.

¹² Піднесися вгору понад небеса, Боже, і по всій землі твоя слава.