¹ Бо є місце срібла, звідки воно приходить, а місце золота, де воно очищується.

² Бо ж залізо буває з землі, а мідь рубається подібно до каменя.

³ Він поклав чин темряві, і Він досліджує всякий кінець. Камінь, темрява і тінь смерті,

⁴ а переривання потока через порох. Ті ж, що забувають праведну дорогу, знемогли від смертних людей.

⁵ Земля, з неї вийде хліб, під нею наче повернувся огонь.

⁶ ЇЇ каміння місце сапфіра, і порох, її золото.

⁷ Стежка, не пізнала її пташина, і не поминуло її око ґрифа.

⁸ Не потоптали її сини хвальків, не прийшов на неї лев.

⁹ Він простягнув свою руку на гостру скелю, а перекинув гори з кореня.

¹⁰ Він відкрив течії рік, а моє око побачило все шляхотне.

¹¹ Він відкрив глибини рік, показав свою силу на світлі.

¹² А де знайдено мудрість? Яке ж місце вміння?

¹³ Смертна людина не знає її дороги, ані не знайдеться між людьми.

¹⁴ Безодня сказала: Немає в мене. І море сказало: Немає зі мною.

¹⁵ Не дасть замкнення за неї, і не зважать срібло її на заміну.

¹⁶ І не прирівняється вона до золота Офіра, до дорогоцінного ониха і сапфіра.

¹⁷ З нею не зрівняється золото і скло і золотий посуд (не буде) їй в заміну.

¹⁸ Високі місця і Ґабіс не згадаються, і ти пошануй мудрість понад те, що внутрі.

¹⁹ Вона не буде прирівняна до топазія Етіопії, не прирівняється до чистого золота.

²⁰ А де знайдеться мудрість? Яке ж є місце вмілості?

²¹ Це скрите перед кожною людиною і сховане від небесних птахів.

²² Згуба і смерть сказали: Ми ж почули чутку про неї.

²³ Бог добре вклав її дорогу, Він же знає її місце.

²⁴ Бо Він бачить всю піднебесну, знаючи все те, що в землі, що Він зробив,

²⁵ тягар вітрів і міру води.

²⁶ Коли зробив так, Він почислив дощ, і дорогу на звучання грому.

²⁷ Тоді Він її побачив і визнав її, приготовивши, дослідив.

²⁸ А людині сказав: Ось мудрість – це почитання Бога, а вміння – це удалятися від зла.