АУДІО

Зміст

Від укладача

Що таке молитва? У чому її суть? Як навчитися їй? Що переживає дух християна, що молиться у смиренні серця?

Всі такі запитання повинні постійно займати і розум і серце віруючого, бо в молитві людина розмовляє з Богом, входить з Ним у благодатне спілкування і живе в Бозі. І святі отці і вчителі Церкви дають відповіді на всі ці запитання, відповіді, засновані на благодатному осяянні через досвід молитовного діяння, досвід, однак доступний і проститецю і мудрецю» (Єп. Нікон).

«Будь-якому християнину треба завжди пам’ятати, що йому необхідно з’єднатися з Господом Спасителем усією істотою своєю, треба дати Йому вселитися в умі і серці нашому, а до такого з’єднання з Господом, після причастя Тіла і Крові Його, найкращим і найнадійнішим засобом є розумна молитва Ісусова.

Чи є обов’язковою молитва Ісусова і для мирян? Неодмінно обов’язкова, тому що кожному християнину, як сказано вище, необхідно з’єднатися з Господом у серці, а до цього з’єднання найкращим способом служить Ісусова молитва» (Єп. Іустин).

А ченцю, при постриженні його в чернецтво, коли вручаються чотки, які при цьому називають мечем духовним, заповідається безперестанне, денно-нічне моління молитвою Ісусовою.

Після вступу мого до обителі, я ревнував про цей заповіт для ченців і був керований у цьому своїм старцем А., який дозволяв усі мої подиви, що зустрічаються під час молитви. Після смерті старця, за розв’язанням подиву я був змушений вдаватися до писань богомудрих отців. Витягуючи з них суттєве про Ісусову молитву, я записував усе це у свій зошит, і, таким чином, з часом у мене склалася збірка про молитву.

Матеріал збірки розростався рік у рік, і тому він не має строго систематичного порядку та послідовності предметів; він служив особисто мені, як довідник.

Тепер мені прийшла думка видати мою збірку або довідник, сподіваючись на те, що, можливо, він допоможе тим, які шукають керівництва для вдосконалення свого внутрішнього духовного життя, і наведені в збірці мудрі поради св. батьків і сучасних нам подвижників допоможуть їм у їхньому доброму намірі.

У збірнику зустрічаються повторення одного й того самого; це – від щирого бажання сильніше сфотографувати в умі все те, про що пишеться. Все ж таки, що передається від серцевого переконання, повинен мати найжвавіший інтерес, тим більше потрібний у нинішні часи, коли всюди спостерігається крайнє збіднення будь-яких прагнень у сфері духовного життя.

Отже, мета видання нашої збірки та, щоб усілякими та різноманітними способами та багаторазовими повтореннями саме усвідомити спосіб виробництва Ісусової молитви, показати всю її потребу та необхідність у справі нашого духовного служіння Богу. Словом – нагадати як сучасному чернецтві, так і всім, хто ревнує про своє душевне спасіння, древньо-батьківське вчення про розумне діяння і про боротьбу з пристрастями, тим більше, що нині про молитву Ісусову, за словами єп. Ігнатія, «люди, здебільшого, мають найтемніше, плутане поняття. Інші, які вважають себе обдарованими духовним міркуванням і шановані багатьма за таких, «бояться» цієї молитви, як якої зарази, приводячи в причину красу» – ніби неодмінну супутницю вправи молитвою Ісусовою, самі віддаляються від неї та інших вчать віддалятися». Далі єп. Ігнатій каже: «Винахідник такого вчення, на мою думку, диявол, якому ненависне ім’я Господа Ісуса Христа, як того, що руйнує всю його силу; він тремтить цього всесильного імені і тому обмовив Його перед багатьма християнами, щоб вони відкинули зброю полум’яну, страшну для ворога, рятівну для них самих».

Тому у укладача і з’явилася нагальна потреба зібрати все необхідне для роз’яснення цього духовного діяння і при цьому здивувань. Сам же збирач, не сміючи і подумати назвати себе «розумним молитовником», наважився лише витягти зі скарбниці св. батьків їхні богомудрі поради про невпинну молитву, поради, необхідні, як повітря диханню нашому, всім ревним про своє спасіння.

До справжньої збірки про розумне діяння, з питання про молитву, входить близько чотирьохсот висловів св. отців і сучасних нам подвижників і, крім того, цілі повчання досвідчених у молитовному подвигу подвижників благочестя, як-от: Святителя Димитрія Ростовського, Архімандрита Паїсія (Величківського), Старця схимонаха Василя та інших творців священної молитви Ісусової.

Наприкінці цієї книги до уваги читачів пропонується покажчик, в якому перераховуються наведені тут вислови батьків, із зазначенням авторів та книг, звідки запозичені ці вислови, з посиланням на сторінки справжньої збірки, на яких вони надруковані.

Валаам, 27 липня 1936 р. Ігумен Харітон.