Молитва

Молитва Господня митр. Веніамін (Федченков)

calendar_month

Зміст

Від видавців

Передмова

Молитва Господня

Пропонована книга митрополита Веніямина (Федченкова) – «Молитва Господня» ще зовсім недавно була доступна, мабуть, лише ченцям Псково-Печерського монастиря, оскільки єдиний машинописний екземпляр цієї книги зберігався в келії в одного зі старців цієї обителі.

Автор книги митрополит Веніамін (Федченков; 1880–1961) – видатний ієрарх Руської Православної Церкви – прожив довге, важке та цікаве життя, повністю віддане служінню Богу, Святій Церкві та народу Божому. Господь судив йому проходити життєве місце в роки суворих випробувань, що випали на долю нашої Церкви та Вітчизни (про його життя див. Журнал Московської Патріархії, 1993, № 2-10 «На рубежі двох епох», а також однойменну книгу, що вийшла в Москві 1994 р.). Йому довелося бути свідком та учасником багатьох подій нашої недавньої історії, пізнати гіркоту вигнання та радість другого здобуття батьківщини. Він добре знав життя народу, бо народився і отримав виховання в селянській сім’ї, але не менш добре він знав діяння та помисли сильних світу цього. Навіть якщо просто назвати деякі імена цих людей, то стане ясно, наскільки широким було коло спілкування владики. Він зустрічався і мав бесіди з імператором Миколою II та його дружиною Олександрою Федорівною, митрополитом Сергієм (Страгородським, згодом Патріархом) та митрополитом Антонієм (Храповицьким), єпископом Феофаном (Бистровим), П.М. Врангелем і багатьма іншими видатними діячами. Він усе своє життя по крихтах збирав духовну мудрість у розмовах і зустрічах з «великими людьми» і щедро ділився цим своїм духовним багатством із читачами своїх книг.

Творіння владики Веніямина, на щастя, збереглися до наших днів, хоча місцезнаходження багатьох його робіт досі невідоме. Зважаючи на те, що дійшло до нас, його завжди приваблювала таємниця святості. Жива віра в Бога, у заступництво Божої Матері та святих дихають у кожному рядку творінь владики.

Про речі високі, небесні він говорить просто, задушевно і довірливо.

Останні роки свого життя владика Веніамін провів на спокої у Псково-Печерському монастирі. Старожили обителі досі пам’ятають його проникливі проповіді, які багато хто слухав зі сльозами радості та розчулення. Владиці дано було від Бога не тільки проникнути в потаємні таємниці Царства Божого, але й напрочуд просто і зрозуміло розповісти про ці таємниці своїм слухачам і читачам.

Спочатку видавалась у вигляді окремих випусків «Псково-Печерських листків» чудова книга митрополита Веніаміна вперше у цілісному вигляді представляється широкому колу читачів.

Приводом до сміливої ​​спроби написати тлумачення Молитви Господньої стала випадкова обставина. Одна особа, навіть неправославного сповідання (але глибоко співчуває Святому Православ’ю), спостерігаючи сучасне «християнське» суспільство різних сповідань, прийшла до сумного та жахливого його факту: люди майже не моляться! Світ весь заплутався у нерозв’язних питаннях різного роду. Все в занепокоєнні та очікуванні ще гірших лих. Усі шукають дозволу світових вузлів. І майже не моляться Богові про допомогу в таких великих лих… Мало того, віруючі різних напрямів, навіть і ті, які сповідують себе відкрито християнами, таки шукають вирішення болісних питань тими самими шляхами, як і невіруючі різних ступенів, тобто розумом, політикою, війною, угодами, а не молитвою до Премудрого. Гірше того, заявляючи себе віруючими, люди в постійному повсякденному житті або не моляться зовсім, або обмежуються відвідуваннями своїх парафіяльних храмів у відомі святкові дні (якщо ще роблять це).

Настав якийсь час порожньої віри! Ще якщо і «говорять» про Бога, то Йому не моляться, точно Його і немає взагалі, і для них зокрема. Якщо раніше повторювали слова апостола Якова: «Віра без діл мертва є», то тепер доводиться додавати: «Віра без молитви – мертва». Зникає із життя молитва. І таке спустошення душі привело цю особу в болісний, жахливий стан: якщо не моляться, то справа погана! Шукаючи якогось душевного виходу, відповідного звичайним правилам пересічної окремої людини, ця особа вирішила випустити книжечку про молитву. Для цього воно зупинилося на молитві Господній. Причини зрозумілі. По-перше, авторитетність цієї молитви є винятковою: її дав світові Сам Бог, Спаситель наш Ісус Христос. Отже, треба молитися. По-друге, ця молитва найпоширеніша серед християн. По-третє, вона спільна для різних Церков. А по-четверте – і це найважливіше – у цій молитві Господь вказав людству на зміст наших молитов – як і про що треба молитися. Ніхто вже не наважиться заперечувати з цього питання, бо Сам Боголюдина дала таку, а не іншу молитву. Так і має молитися.

А щоб зацікавити читачів питанням про молитву взагалі, і Господньої особливо, ця особа захотіла надіслати читачам книжечки тлумачення Молитви Господньої трьома основними сповіданнями: православним, католицьким та протестантським; щоб віруючі різних сповідань могли зацікавитись і книгою та молитвою. З цією метою ця особа звернулася і до мене, як до представника Православної Церкви, з проханням дати якесь авторитетне тлумачення Молитви Господньої.

У нас є коротке тлумачення її в катехизі, але цього було недостатньо: потрібно було ширше і відповідало сучасному стану розумів і душ читачів. У нашій літературі є спеціальна книга, видана відомим богословом єпископом Феофаном Затворником, де їм зібрано воєдино тлумачення відомих отців Церкви – Іоанна Золотоуста, Єфрема Сиріна, Максима Сповідника та ін. Але цієї книги тепер за кордоном неможливо дістати. Є тлумачення у єпископа Ігнатія (Брянчанінова), але воно є надто піднесено-аскетичним, не під силу звичайному віруючому. Є англійською мовою тлумачення Іоанна Кассіана Римлянина (православного), яким користувався і єпископ Ігнатій; але його тлумачення аскетичні. Тому я й наважився записати те, що мені доводилося читати та переживати. Бог нехай допоможе і мені та читачам отримати від цього користь.

Отче наш, Іже єси на небесах! Так святиться ім’я

Твоє, так і прийде царство Твоє, буде так буде

воля Твоя,  яко на небесі  і  на землі.  Хліб наш

насущний даж нам день;  та залиши  нам  борги

наша,  яшкірі і ми залишаємо  боржником  нашим;

і не введи нас во спокусу,  але  позбави  нас  від

лукавого.  Бо Твоє  є Царство і сила і слава

у віки. Амінь.

Підтримайте статтю молитвою

Залишити коментар

Ви вже читали цю статтю раніше. Бажаєте продовжити з того ж місця?