Зміст
Повчання про молитовне правило
По слідованій Псалтирі
Статут Флорищової пустелі
Статут монастирів Саровського та Юр’єва Новгородського
Оптинське келійне
Келейне правило Свято-Троїцького Сергієва Ризького монастиря
Статут Серафимо-Дивіївської дівочої обителі

Повчання про молитовне правило

Обери собі правило, що відповідає силам. Сказане Господом про суботу, що вона для людини, а не людина для неї (Мк. 2, 27), можна і потрібно віднести до всіх благочестивих подвигів, а також і до молитовного правила. Молитовне правило – для людини, а не людина – для правила: воно має сприяти досягненню людиною духовного успіху, а не служити тягарем незручним (тяжким обов’язком), що руйнує тілесні сили і бентежить душу. Тим більше воно не повинно бути приводом до гордості і згубної зарозумілості, до згубного засудження та приниження ближніх.

“Вважаю за краще,— сказав великий батько Матій,— нетривале правило, але постійно виконуване, тривалому, але незабаром залишеному”. А таку долю завжди мають молитовні правила, невідповідні силам: при першому пориві гарячості подвижник виконує їх деякий час, звичайно, звертаючи більше уваги на кількість, ніж на якість, потім знемогу, що виробляється подвигом, що перевершує сили, поступово змушує його скорочувати і скорочувати правило. Часто подвижники, безрозсудно уставили собі обтяжливе правило, переходять від важкого правила до залишення всякого правила. Після залишення правила, і навіть при одному скороченні його, неодмінно нападає на подвижника збентеження. Від збентеження він починає відчувати душевний розлад. Від розладу народжується зневіра. Посилившись, воно виробляє розслаблення і несамовитість, а від дії їх безрозсудний подвижник віддається бездіяльному, розсіяному життю, з байдужістю впадає в грубіші гріхи.

“Не за залишення псалмів засудить нас Бог у день Суду Свого, – каже святий Ісаак Сирин, – не за залишення молитви, а за подальший залишення їх вхід до нас демонів. через залишення малого (правила), за яке (ми) сподобляємось заступлення Христового, ми робимося підвладними (бісам), як написано деяким премудрим батьком: “Той, хто не підкоряє волі своєї Богу, підкориться супернику своєму. Ці (правила), що здаються тобі малими, стануть тобі стінами проти тих, що намагаються полонити нас. Вчинення цих (правил) всередині келії премудро встановлено засновниками Церковного Статуту, за одкровенням згори, для збереження нашого житія” (Ісаак Сирин. Слово 71).

Всесвята Трійця, Боже наш! Слава Тобі! Амінь.

По слідованій Псалтирі

По Слідованій Псалтирі перед початком правила читаються сім коротких молитов: Боже, милостивий буди мені, грішному. Боже, очисти гріхи моя і помилуй мене. Створи мене господи, помилуй. Без числа грішних, Господи, пробач мені. Владичице моя, Пресвята Богородице, спаси мене, грішного. Ангеле Хранителю мій святий, від усякого зла збережи мене. Святий (апостолі, мученику, преподобний отче «ім’я») моли Бога за мене. Далі: вечері, канони (Канони та акафісти, що входять у правило, в монастирях читаються на вечері, а кафізми, поклони та молитви виконуються в келії), чотири кафізми з тропарями та молитвами, пророчі пісні, 300 поклонів і 10. Ченцям початковим і слабким дозволялося читати по три кафізми, потім здійснювати 100 поклонів, 300 молитов Ісусових і 100 Богородиці. У деяких стародавніх монастирях це правило виконувалося повністю, крім читання дев’яти пророчих пісень по Псалтирі. Також у Псалтирі зазначено, що є практика читання під час правила Чину 12 псалмів.

Статут Флорищової пустелі

У Флорищової пустелі, заснованої в XVII столітті у Володимирській губернії святителем Іларіоном, митрополитом Суздальським, їм було запроваджено таке правило, поділене за часом на три частини. На вечері читалися канони Ісуса Найсолодшого, Божої Матері та Ангела Хранителя та акафіст Божої Матері. Через деякий час братія робили правило в храмі. Крім семи коротких молитов, читаних на початку правила по Псалтирі, святитель ввів звернення до різних святих і цілих ликів святих, а також сім молитов, складених святими отцями. Потім звершувалося 300 поклонів, 600 молитов Ісусових і 100 Богородиці (що відповідає правилу в Псалтирі) за наступним чином: вигук, звичайний початок за “Отче наш”, псалом 50-й, Символ віри, 30 земних поклонів з Молитвою, пошепки або розуму читали 70 Ісусових Молитов, “Слава і нині”, Алілуя, Алилуя, Алилуя, “Слава Тобі, Боже” (тричі, з поклонами земними) і знову вважали 30 земних поклонів і т. д., з читанням “з читанням” Сотниця – 100 розумних молитов, що здійснюються за четками.) Потім читали Помянник з поклонами по Псалтирі, Достойно, Трисвяте, тропарі “Помилуй нас, Господи, помилуй нас”, “Господи, помилуй” (40 разів), Найчеснішу, “Боже, ущер “Господи і Владико живота мого” із земними поклонами, “Богородице Діво, радуйся” (тричі, з поклонами), Найчеснішу і відпусті. Потім – звичайне взаємне прощення братії. Після цього в келіях братія читали Псалтир. Початкові – по 3 кафізми, середні – по 4 кафізми, скоєні – по 7 кафізмів. Хто не міг це виконати, ті мали читати в келії “Отче наш” по 30 і 50 разів із поклонами або більше. Крім того, читали з поклонами “Богородице Діво, радуйся” (50 разів початкові, 100 разів середні та досконалі 150 і більше). Для немічних і молодих це келійне правило скасовувалося. Згодом правило Флорищової пустелі було запозичене Саровською обителью, але в дещо скороченому вигляді. З Саровської пустелі келійне правило перейшло в Новгородський Юр’єв монастир зі скороченням початку і кінця правила, але збільшенням на вечері канонів, з додаванням канонів седмичним святим. У різних монастирях сотниці розумних молитов виконувались у різній кількості та у різний час доби: вранці після сну, увечері після вечері чи опівночі. Різноманітність у виконанні келійного правила сталося тому, що правило, дане в Псалтирі, для багатьох важко здійснено, викладено коротко і невизначено, що давало привід до різних розуміння і тлумачень. У Псалтирі зазначено, що повне правило обов’язково не всім і скорочується для немічних і початкових. В обителях багато щодо келійного правила було надано волі настоятелів, духовників і старців, керуючих початківців. Тому різниці в келійних правилах монастирів допустимі.

Статут монастирів Саровського та Юр’єва Новгородського

За Саровським статутом: після повечеря, не виходячи з храму, братія слухали вечірнє правило з трьома канонами: Ісусові Найсолодшому, Пресвятій Богородиці з акафістом та Ангелом Хранителем. За Юр’євським статутом: наприкінці повечері належить здійснювати певні (у Слідованій Псалтирі) канони, а саме: у суботу вечора канон Господу Ісусу Христу, йому ж ірмос: “Помічник і покровитель”; параклісис Богородиці, канон Ангелу Хранителю. Потім “Гідно є”, Трисвяте по “Отче наш”, тропарі звичайні і молитву: “Непогана, неблазна”, “І дай нам Владико” і відпуст (сотниць під неділю не належало). В інші дні Ввечері тижня (неділі) той самий канон Господу Ісусу, Богородиці параклісіс, йому ж ірмос: “Воду пройшов”; тропар же: “Багато утримуємо напастями”; канон Архангелам і потім поклони (тобто п’ять сотень, як показано нижче) та інше*. У вечір понеділка той самий канон Господу Ісусу, параклісис Богородиці, канони святому Іоанну Предтечі та Ангелу Охоронцю, поклони та інше. У вівторок вечора той самий канон Господу Ісусу Христу, канон Богородиці Одигітрії та Ангелу Охоронцю, поклони та інше. У середу вечора той самий канон Господу Ісусу, параклісіс Богородиці, святим Апостолам та Ангелу Хранителю, поклони та інше. У четвірок вечора канон Животворчому Хресту, йому ж ірмос: “Відкину уста моя”, параклісис Богородиці та Ангелу Хранителю, поклони та інше. У п’яту вечора канон Ісусу Найсолодшому, йому ж ірмос: “У глибині постла іноді”; акафіст Богородиці невідкладно, канони Ангелу Хранителю та Всім святим, поклони та інше.

П’ятисотне келійне правило

Боже, милостивий буди мені, грішному.

Боже, очисти гріхи моя і помилуй мене.

Створи мене Господи, помилуй.

Без числа грішних, Господи, пробач мені.

Владичице моя, Пресвята Богородице, спаси мене, грішного.

Святі Архангелі та Ангели і всі святі, моліть Бога за мене, грішного.

Ангеле Хранителю мій святий, від усякого зла збережи мене.

Святий апостолі чи преподобне отче чи мученику (ім’я), моли Бога за мене.

Затем иеромонах говорил возглас: “Благословен Бог наш”, чтец: “Аминь. Слава Тебе, Боже наш, слава Тебе”. “Царю Небесный”.Трисвятое по “Отче наш”, “Господи, помилуй”, 12. “Слава и ныне”. “Приидите, поклонимся” (трижды). Псалом 50-й. “Помилуй мя, Боже”. “Верую во Единаго Бога” . Затем по Саровскому уставу чтец (по Юрьевскому– настоятель), став посреди храма, начинал полагать 30 земных поклонов. Сказав вслух молитву: “Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, полагал поклон, и с ним вся братия. Каждый читал умом ту же молитву и полагал поклоны вместе со всеми. Молитва с поклонами совершалась неспешно и чинно. Каждый инок прежде произносил молитву, потом полагал поклон. По исполнении же с молитвой 30 поклонов, после небольшой паузы, предстоятель произносил трижды вслух молитву: “Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя, грешнаго”; потом в уме ту же молитву каждый повторял сто раз. Затем предстоятель возглашал: “Слава Отцу и Сыну и Святому Духу, и ныне и присно и во веки веков. Аминь. Аллилуйя, Аллилуйя, Аллилуйя, Слава Тебе, Боже” (трижды). “Господи, помилуй” (трижды). “Слава и ныне”. И опять говорил молитву: “Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, и полагал вновь 30 поклонов, и затем творили 100 Молитв Иисусовых. Затем–“Слава и ныне”, “Аллилуйя” и прочее. Потом опять молитву: “Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, и полагали с ней 20 поклонов, и опять читали 100 молитв (“Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя, грешнаго”), “Слава и ныне”, “Аллилуйя” и прочее; затем читали молитву: “Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас”, и с ней полагали 20 поклонов. После того читали молитву ко Пресвятой Богородице вслух, трижды: “Владычице моя, Пресвятая Богородице, спаси мя, грешнаго”, затем в уме ту же молитву творили сто раз. “Слава и ныне”, “Аллилуйя” и прочее, затем произносили молитву вслух: “Богородице Дево, радуйся” (по Саровскому пять раз с поклонами, по Юрьевскому однажды). По уставу Флорищевой пустыни после поклонов и умных молитв читали с земными поклонами Помянник по Псалтири. В Юрьевском уставе о чтении Помянника не говорится. После “Богородице Дево, радуйся” два лика вместе пели со сладкопением “Достойно есть” и совершали поклон. Затем – Трисвятое по “Отче наш”. Определенные тропари канонов (по Саровскому и Флорищевскому: “Помилуй нас, Господи, помилуй нас”). Затем, по Юрьевскому, молитва: “Ненавидящих и обидящих нас” (вместо Помянника) и 16 поклонов с молитвой преподобного Ефрема Сирина: “Господи и Владыко живота моего”. “Слава Тебе, Христе Боже, упование наше, слава Тебе” и отпуст. Затем–обычное взаимное прощение настоятеля и братии. По Флорищевскому после “Милосердия двери отверзи нам” – “Господи, помилуй” 40, “Честнейшую Херувим”, “Боже, ущедри ны” и молитва преподобного Ефрема Сирина: “Господи и Владыко живота моего” с поклонами земными. “Богородице Дево, радуйся” (трижды) с земными поклонами. “Честнейшую Херувим”, отпуст и взаимное прощение братии. В Саровском после пятикратного “Богородице Дево, радуйся” чтение из книги преподобного Ефрема Сирина, затем: “Достойно есть”, Трисвятое по “Отче наш”. Тропари: “Помилуй нас, Господи” и прочее. “Господи, помилуй” 40. Молитвы: “Иже на всякое время и на всякий час…”, “Господи, помилуй” (трижды), “Слава и ныне”, “Честнейшую Херувим”, “Именем Господним благослови, отче”, “Молитвами святых отец наших”, “Нескверная, неблазная”, “И даждь нам, Владыко, на сон грядущим”. Затем читали Помянник по Псалтири. Потом из молитв на сон грядущим–преподобного Макария Великого Богу Отцу: “Боже Вечный и Царю всякого создания”, молитву святого Антиоха Господу Иисусу Христу: “Вседержителю Слово Отчее”. Молитва Святому Духу: “Господи, Царю Небесный, Утешителю, Душе Истины, умилосердися”. Молитва Пресвятой Богородице: “Благаго Царя благая Мати”. Молитва Ангелу Хранителю: “Ангеле Христов, Хранителю мой святый”. “Взбран-ной воеводе” и прочее. “Преславная Приснодево, Мати Христа Бога нашего” и прочее, молитва святого Иоанникия: “Упование мое Отец”. Наконец предстоятель делал малый отпуст и произносил ектению. Затем–взаимное прощение братии. (О молитве преподобного Ефрема Сирина не сказано.)

Оптинське келійне правило

Кроме церковных служб: Литургии, утрени и вечерни с повечерием, на которых обязательно были все братия обители, многие из них ежедневно читали в келлии одну главу из Евангелия по ряду, начиная с первой главы Евангелия от Матфея до последней главы Евангелия от Иоанна, и две главы из Апостола также по ряду, начиная с Деяний святых Апостолов и кончая последней главой Апокалипсиса Иоанна Богослова; причем последние семь глав Апокалипсиса читали по одной в сутки; тогда последняя из них читалась в тот же день, что и последняя глава Евангелия от Иоанна. По окончании, таким образом, чтения всего Нового Завета начинали вновь с первых глав новый круг чтения. Из Псалтири читали по одной кафизме в сутки, начиная с первой и до последней включительно. Кроме того совершали так называемое пятисотенное келейное правило следующим порядком: После трех поклонов, обычно полагаемых при начале каждого молитвословия в храме и в келлии, с молитвами: “Боже, милостив буди мне, грешному”; “Боже, очисти грехи моя и помилуй мя”; “Создавый мя Господи, помилуй! Без числа согреших, Господи, прости мя”. В келлии полагался и четвертый поклон, с молитвой: “Владычице моя, Пресвятая Богородице, спаси мя, грешнаго”3. Затем следовало обычное начало: “Молитвами святых отец наших, Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас”. “Слава Тебе, Боже наш, слава Тебе”. “Царю Небесный” и прочее (как показано в Саровском правиле) и до “Верую во Единаго Бога”. После этого читали 100 молитв “Господи Иисусе Христе, Сыне Божий, помилуй мя, грешнаго”. На первых 10 молитвах– по земному поклону, на следующих 20 молитвах–по поясному поклону, на последней, то есть сотой, молитве – земной поклон. Затем молитва ко Пресвятой Богородице, положенная в конце утренних молитв и начинающаяся словами: “Пресвятая Владычице моя Богородице”. По окончании этой молитвы полагали земной поклон4. Потом вновь творили 100 Молитв Иисусовых в указанном порядке с 10 земными и 20 поясными поклонами, на последней Иисусовой Молитве – земной поклон, и снова та же молитва: “Пресвятая Владычице моя Богородице”, с земным поклоном. Третья сотня совершалась так же, как первая и вторая. Четвертая сотница молитв была обращена к Пресвятой Богородице: “Пресвятая Владычице моя Богородице, спаси мя, грешнаго”5. Из этой сотни первые десять молитв также совершались с земными поклонами, а следующие 20–с поясными, остальные 69–без поклонов. Последняя, сотая, молитва–с земным поклоном, и после нее также с земным поклоном молитва: “Пресвятая Владычице моя Богородице”. Затем 50 молитв: “Святый Ангеле Божий, Хранителю мой, моли Бога о мне, грешнем”; на первых пяти молитвах – по земному поклону, на следующих десяти – по поясному, а остальные 35 молитв–без поклонов, только на последней–земной поклон, и опять читалась молитва: “Пресвятая Владычице моя Богородице”, с земным поклоном. После этого 50 молитв: “Вси святии, молите Бога о мне, грешнем”. На первых пяти молитвах–по земному поклону, на следующих десяти–по поясному; последняя молитва–опять с земным поклоном, после которого снова читалось: “Пресвятая Владычице моя Богородице”, с земным поклоном. Затем: “Достойно есть” и земной поклон. “Слава Тебе, Христе Боже” и отпуст: “Молитвами святых отец наших, Господи Иисусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Аминь”. В будничные дни совершали все упомянутые поклоны. В дни Пятидесятницы, полиелейных праздников, предпразднества и попразднества, в дни, когда на утрени поется великое славословие и в церковной молитве отменяются земные поклоны, отменялись они и в келейной и заменялись поясными. Также только поясные поклоны совершали всегда в те дни,-когда положено служить всенощное бдение. В последние два дня Страстной седмицы, во всю Светлую седмицу и начиная с 24 декабря до 7 января (ст. ст.) это келейное правило оставлялось, а также и в дни воскресные, хотя бы и не совершалось всенощное бдение. Какое-либо изменение в составе этого келейного правила, уменьшение или увеличение его предоставлялось воле и благословению старца или духовного отца.

Келейне правило Свято-Троїцького Сергієва Ризького монастиря

Глава Євангелія та Апостола: канон Ісусу Христу та Пресвятій Богородиці; акафіст Спасителя або Божої Матері та канон Ангелу Зберігачеві: три кафізми та п’ять сотень молитов за четками. Початок правила з Слідованої Псалтирі. Початок сотень: “Молитвами святих отець наших”, “Слава Тобі, Боже наш” та інше (як перед Саровським та Юр’євським правилом). Після “Вірую в Єдиного Бога” – перша сотниця: 30 земних поклонів з молитвою “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного”; 70 розумних молитов, стоячи, без поклонів (для відпочинку), з тією самою молитвою. “Слава і нині”. “Алілуйя” (тричі). “Господи, помилуй” (тричі). “Слава і нині”. “Пресвята Владичице моя Богородиці, святими Твоїми і всесильними благаннями…”. “Амін”. “Чеснішу Херувим …”8. Початок другої сотниці: “Молитвами святих отець наших”. “Слава Тобі, Боже наш” за “Отче наш” і друга сотниця: 30 земних поклонів з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішну”; 79 розумних молитов, стоячи, без поклонів для відпочинку, з тією самою молитвою. “Слава і нині” та інше. “Чеснішу Херувім”, як після першої сотниці. Третя сотниця читається так само, як і друга. Початок четвертої сотниці: “Богородице Діво, радуйся” і 30 поклонів земних з молитвою “Пресвята Пані Діво Богородиці, спаси мене, грішну”; 70 розумних молитов таких самих. П’ята сотниця: 15 поклонів земних з молитвою: “Усі небесні чині, Архангелі та Ангели, моліть Бога за мене, грішну” і 35 розумних молитов таких самих. 15 земних поклонів з молитвою: “Святий Ангеле Хранителю мій, від усякого зла збережи мене і моли Бога за мене, грішну”; 35 розумних молитов таких самих. “Достойно є”, “Найчеснішу Херувим”, “Слава і нині”, “Господи, помилуй (тричі), “Молитвами святих отець наших”, “Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас”. йти до утрені; другу сотницю творити після утрені, а останні три-вечором, перед сном, або хто як забажає. Читався за волею. Якщо не було часу, його заміняли молитвою: “Ненавидящих і образливих нас”.

Статут Серафимо-Дивіївської дівочої обителі

Знайшовши правило Саровських ченців непосильним, важким, преподобний Серафим дав повсякденне правило, надане йому Богородицею. Вставши вранці, слід було прочитати: один раз “Годно”, тричі “Отче наш”, тричі “Богородице, Діво, радуйся”, Символ віри, потім два поясні поклони з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішну”, поклони мене Сину Божий, помилуй нас грішних”, після цього два поясні поклони з молитвою: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, Пані Дівою Марією, Богородицею помилуй мене грішну”, і поясни ж поклон з молитвою: “Господи Боже, Боже Боже На закінчення цього правила треба стоячи уклінно здійснити дванадцять поясних поклонів з молитвою: «Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас грішних» і так само дванадцять поясних поклонів з молитвою: «Володарка моя, Пресвята Богородиця, спаси нас грішних, спаси нас грішних. можна прочитувати це правило навіть на ходу, під час роботи. з молитвою: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних» і сто поясних поклонів з молитвою: «Володарка наша Пресвята Богородиця, спаси нас грішних». читання акафіста, щоб цим самим не накласти тяжкості і зайвого гріха на чиюсь душу. пости і, крім того, у двонадесяті свята, не мучичи собі думкою, що недостойний, “бо не слід упускати випадку, коли можна частіше користуватися благодаттю, що дарується причастям Святих Христових Таємниць. Намагаючись, по можливості, зосередитися в смиренні свідомості цілої гріховності своєї, з надією і твердою вірою в невимовне Боже милосердя, слід приступити до Святого Таїнства, що викуплює все і всіх.