¹ Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, і брат Тимофій

² – до тих святих, які є в Колосах, і до вірних у Христі братів: ласка вам і мир від Бога, нашого Батька [і Господа Ісуса Христа].

³ Дякуємо Богові, Батькові нашого Господа Ісуса Христа; завжди молячись за вас,

⁴ почувши про вашу віру в Христа Ісуса, про любов, яку маєте до всіх святих,

⁵ задля надії, що збережена для вас на небі, про що ви раніше чули в правдивому слові благої вістки,

⁶ що до вас прибула, що є по всьому світові, приносить плоди й росте, як і у вас, – відтоді, як ви почули та пізнали Божу ласку в правді.

⁷ Цього ви навчилися від Епафра – нашого улюбленого співраба, який є для вас вірним слугою Христа,

⁸ який і повідомив нас про вашу духовну любов.

⁹ Задля цього й ми, від того дня, коли це почули, не перестаємо за вас молитися і просити, щоб ви наповнилися пізнанням його волі – в усякій премудрості й духовнім розумінні;

¹⁰ щоб [ви] жили життям, гідним Господа, догоджаючи йому в усьому, приносячи плід кожною доброю справою і зростаючи в пізнанні Бога;

¹¹ зміцнюючись усякою силою – за владою його слави, для всякої витривалості і терпеливості. З радістю

¹² дякуймо Батькові, який знайшов нас гідними участі в спадщині святих у світлі,

¹³ який визволив нас від влади темряви та переніс до Царства свого улюбленого Сина,

¹⁴ в якому маємо відкуплення, відпущення гріхів.

¹⁵ Він є образом невидимого Бога, першонародженим з усього творива.

¹⁶ В ньому створене все, що на небі й на землі, – видиме й невидиме, – чи то престоли, чи то панства. чи то начальства, чи то влади, – все через нього і для нього сотворене.

¹⁷ Він є раніший з усіх, і все існує в ньому.

¹⁸ Він є головою тіла – церкви. Він початок, першонароджений з мертвих, щоб у всьому бути першим.

¹⁹ Бо в ньому зволила оселитися вся повнота,

²⁰ щоб через нього примирити з собою все – примирити кров’ю свого хреста – і земне, і небесне.

²¹ І вас, що колись були відчуженими й ворогами, думкою в лукавих ділах,

²² нині примирив смертю свого смертного тіла, щоб зробити вас святими, непорочними й невинними перед собою, –

²³ якщо лишень перебуваєте у вірі, тверді й непохитні, та непохитні в надії благої вістки, яку ви почули і яка була проповідувана між усіма створіннями, які є під небом, і якої я, Павло, став служителем.

²⁴ Тепер я радію в моїх терпіннях за вас і доповнюю в моєму тілі те, чого бракує терпінням Христовим для його тіла, яким є церква;

²⁵ я став її служителем за Божим передбаченням, що було дане мені для вас, аби виконати Боже слово, –

²⁶ таємницю, сховану від віків і від родів, а тепер об’явлену для його святих,

²⁷ що їм забажав Бог показати, яке багатство слави є в цій таємниці між поганами, – тобто Христос у вас, надія слави!

²⁸ Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині і навчаючи кожну людину всякої премудрости, щоб зробити кожну людину досконалою в [Ісусі] Христі.

²⁹ Для цього я і працюю, борючись його силою, яка потужно діє в мені.