¹ Почули апостоли й брати, які були в Юдеї, що і погани прийняли Боже слово.

² Коли пішов Петро до Єрусалима, сперечалися з ним ті, що були обрізані,

³ кажучи: Чого ти ходив до людей, які обрізання не мають, чого їв з ними?

⁴ Почавши, Петро розповів їм за порядком, кажучи:

⁵ Я був у місті Йопії, молився і побачив у захопленні видіння – сходила з неба посудина, наче велика скатерка, що висіла з чотирьох кінців, і прийшла аж до мене.

⁶ Поглянувши на неї, розглядав я і побачив земних чотириногих, звірів, плазунів, небесних птахів,

⁷ почув я голос, що говорив мені: Встань, Петре, заріж і їж.

⁸ Сказав же я: Ніколи, Господи, бо брудне або нечисте ніколи не ввійшло до моїх уст.

⁹ Відповів же голос із неба вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане.

¹⁰ Це сталося тричі – і знову піднялося все до неба.

¹¹ Тут же троє людей з’явились перед хатою, в якій я був, – вони були послані до мене з Кесарії.

¹² Сказав же мені Дух іти з ними зовсім не вагаючись. Пішли зі мною шестеро цих братів й увійшли ми до хати чоловіка.

¹³ Розповів він нам, як побачив у своїй хаті ангела, що постав і сказав [йому]: Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром,

¹⁴ який скаже до тебе слова, що ними спасешся ти і ввесь твій дім.

¹⁵ Коли ж почав я говорити, злинув на них Святий Дух, як і на нас спочатку.

¹⁶ Згадав я Господнє слово, як він говорив: Іван хрестив водою, ви ж хреститиметеся Святим Духом.

¹⁷ Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, що повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб перешкоджати Богові?

¹⁸ Почувши ж це, замовкли, і прославили Бога, кажучи: Отже, і поганам Бог дав покаяння для життя.

¹⁹ Ті, що були розсіяні через скорботу, що сталася за Степана, пішли до Фінікії й Кіпру й Антіохії, не кажучи слова, нікому, крім юдеїв.

²⁰ Між ними були деякі люди кіпрські і киринейські, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, благовістячи Господа Ісуса.

²¹ І Господня рука була з ними, і велике число тих, що повірили, навернулися до Господа.

²² Вістка про них досягла Єрусалимської церкви. Послали Варнаву, щоб пішов до Антіохії.

²³ Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа,

²⁴ бо був людиною доброю і сповненою Святого Духа і віри. І багато людей пристало до Господа.

²⁵ Попрямував до Тарса, щоб відшукати Савла.

²⁶ Знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в церкві, навчаючи велику громаду. Вперше в Антіохії учнів названо християнами.

²⁷ У ті ж дні прибули з Єрусалима до Антіохії пророки.

²⁸ Вставши, один із них, на ім’я Агав, провістив через Духа великий голод, який мав бути у всьому світі, – який і настав за Клавдія.

²⁹ Тоді учні постановили послати – хто що мав – допомогу братам, які жили в Юдеї.

³⁰ Це й зробили, пославши до старших через руки Варнави і Савла.