¹ Після цього Ісус ходив Галилеєю; не хотів ходити по Юдеї, бо юдеї намагалися його вбити.

² А наближалося юдейське свято Кучок.

³ І сказали йому його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і твої учні побачили діла, які робиш.

⁴ Бо ніхто нічого не робить потайки, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви себе світові.

⁵ Бо – і його брати не вірили в нього.

⁶ На це каже їм Ісус: Мій час іще не настав, але ваш час завжди готовий.

⁷ Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо я свідчу про нього, що його діла злі.

⁸ Ідіть на свято; я ж не піду на це свято, бо мій час іще не виповнився.

⁹ Сказавши це, сам лишився в Галилеї.

¹⁰ Коли ж його брати пішли на свято, то й він пішов, але не явно, а наче потайки.

¹¹ Юдеї шукали його під час свята й питали: Де він?

¹² І була про нього велика суперечка між людьми. Казали одні, що він добрий; інші ж казали, що ні, він обманює народ.

¹³ Відкрито ж ніхто не говорив про нього, бо боялися юдеїв.

¹⁴ Посередині свята Ісус увійшов до храму й навчав.

¹⁵ Дивувалися юдеї, кажучи: Як він знає книги, не вчившись?

¹⁶ Відповів їм Ісус, сказав: Моя наука – не моя, але того, хто мене послав.

¹⁷ Якщо хто хоче чинити його волю, той пізнає науку, – чи вона від Бога, чи я кажу від себе.

¹⁸ Хто говорить від себе самого, той шукає собі слави; а хто шукає слави для того, що послав його, той правдивий і немає в ньому неправди.

¹⁹ Чи не Мойсей дав вам закон? А ніхто з вас не виконує закону. Чому ж ви мене хочете вбити?

²⁰ Юрба відповіла [і сказала]: Чи не біса маєш? Хто тебе хоче вбити?

²¹ Відповів Ісус і сказав їм: Одне діло зробив я, – і всі дивуєтеся.

²² Мойсей заповідав вам обрізатися – не тому що воно від Мойсея, але що від батьків, – і ви в суботу обрізуєте чоловіка.

²³ Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений закон Мойсея, то чого ж ви на мене гніваєтеся, що я уздоровив у суботу всю людину?

²⁴ Не судіть з вигляду, але судіть справедливим судом.

²⁵ Тут же деякі єрусалимці казали: Чи це не той, якого хочуть убити?

²⁶ Ось, говорить відкрито – і нічого йому не кажуть. Чи справді упевнилися старшини, що він Христос?

²⁷ Але ж ми знаємо, звідки він є; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки він.

²⁸ Тоді Ісус голосно промовив у храмі, навчаючи й розповідаючи: І мене знаєте, і звідки я знаєте; я не прийшов від себе, але правдивим є той, що послав мене, – ви його не знаєте.

²⁹ Я ж його знаю, бо я від нього, він мене послав.

³⁰ Намагалися схопити його, але ніхто не простягав до нього рук, бо ще не настала його година.

³¹ Багато людей повірили в нього і казали: Коли прийде Христос, чи робитиме він більші чуда від цих, які цей зробив?

³² Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про нього. І послали фарисеї та архиєреї своїх слуг, щоб схопили його.

³³ Сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами та й піду до того, що послав мене.

³⁴ Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти.

³⁵ Міркували між собою юдеї: Куди це він хоче йти, що ми не знайдемо його? Чи до виселенців між греками хоче йти, та й греків навчати?

³⁶ Що ото за слово він сказав: Шукатимете мене і не знайдете; і де я буду, ви туди не зможете прийти?

³⁷ Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, хай приходить до мене і п’є.

³⁸ Хто вірить у мене, як сказано в Писанні, ріки живої води з нутра його витечуть.

³⁹ Це він сказав про Духа, якого мали одержати ті, хто повірять у нього. Але Духа ще не було, бо Ісус іще не був прославлений.

⁴⁰ [Багато хто] з юрби, почувши ці слова, міркував: Це справді пророк.

⁴¹ Другі твердили: Це Христос. Ще інші говорили: Чи з Галилеї прийде Христос?

⁴² Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з насіння Давидового із Вифлеєма – села, звідки був Давид?

⁴³ Отже, в народі була незгода щодо нього.

⁴⁴ Деякі ж з них хотіли схопити його, але ніхто не простягав до нього рук.

⁴⁵ Отже, слуги повернулися до архиєреїв і фарисеїв; а ті дорікали їм: Чому ви не привели його?

⁴⁶ Відповіли слуги: Ніколи ще не говорила так жодна людина, [як цей чоловік].

⁴⁷ Відповіли їм фарисеї: Чи й ви, бува, не обмануті?

⁴⁸ Хіба хтось із старшин повірив у нього чи з фарисеїв?

⁴⁹ Але ця юрба, що не знає закону, – проклята вона.

⁵⁰ Каже до них Никодим, який приходив до нього раніше і був одним із них:

⁵¹ Чи судить наш закон заздалегіть людину, не вислухавши і не дізнавшись, що вона робить?

⁵² Відповіли йому і сказали: А ти часом не з Галилеї? Досліди й побачиш, що пророк не приходить з Галилеї.

⁵³ І розійшлися всі по своїх домівках.