¹ Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.

² Іван же, почувши у в’язниці про діла Христові, послав своїх учнів

³ спитати Його: Чи ти є той, хто йде, чи маємо чекати іншого?

⁴ І Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:

⁵ сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують; мертві встають, убогі сповіщають;

⁶ щасливий той, хто не спокуситься через Мене.

⁷ Коли ті відходили, почав Ісус казати людям про Івана: Для чого ви прийшли в пустиню подивитися? На тростину, колихану вітром?

⁸ На що вийшли подивитися? На людину, вбрану в м’який одяг? Таж ті, що носять м’який одяг, сидять у царських палацах.

⁹ Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше ніж пророка!

¹⁰ Оцей є той, про кого написано: Ось, Я посилаю мого ангела перед твоє обличчя, який приготує тобі дорогу поперед тебе.

¹¹ Щиру правду кажу вам: Не було між народженими від жінок більшого від Івана Хрестителя; але найменший у Царстві небеснім більший від нього.

¹² Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство небесне здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, захоплюють його.

¹³ Бо всі пророки й закон пророкували до Івана;

¹⁴ і коли хочете знати, Він – Ілля, який має прийти.

¹⁵ Хто має вуха, нехай слухає.

¹⁶ З ким мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, що сидять на майданах і гукають до інших,

¹⁷ кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не били себе в груди.

¹⁸ Бо прийшов Іван, що не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має.

¹⁹ Прийшов Син Людський, що їсть і п’є, і вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. І виправдалася премудрість власними ділами.

²⁰ Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільш з Його див, за те, що вони не покаялися:

²¹ Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті дива, які сталися у вас, вони давно були б покаялися у волосяниці та в попелі.

²² Однак кажу вам: Тирові й Сидонові буде легше в день суду, ніж вам.

²³ І ти, Капернауме, чи до небес піднімешся? До пекла зійдеш: бо коли б дива, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині.

²⁴ Тож кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі.

²⁵ Відтак, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю тебе, Батьку, Господи неба й землі, що втаїв ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.

²⁶ Так, Батьку, бо то було тобі до вподоби.

²⁷ Мені все передано Моїм Батьком, і ніхто не знає Сина, тільки Батько; ані Батька ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки хоче Син відкрити.

²⁸ Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.

²⁹ Візьміть моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, і знайдете спокій своїм душам.

³⁰ Бо моє ярмо любе і мій тягар легкий.