¹ Побачивши юрбу, вийшов на гору, і коли сів, приступили до Нього Його учні.

² Відкривши свої вуста, навчав їх, кажучи:

³ Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.

⁴ Блаженні ті, що плачуть, бо вони будуть утішені.

⁵ Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.

⁶ Блаженні голодні й спраглі на справедливість, бо вони наситяться.

⁷ Блаженні милосерді, бо вони помилувані будуть.

⁸ Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

⁹ Блаженні миротворці, бо вони синами Божими будуть названі.

¹⁰ Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.

¹¹ Блаженні ви, коли зневажатимуть вас та переслідуватимуть, і скажуть всяку погань на вас, поносячи вас за мене.

¹² Радійте й веселіться, бо велика винагорода ваша на небі; адже так само переслідували пророків, які були перед вами.

¹³ Ви – сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб висипали геть і потоптали її люди.

¹⁴ Ви є світлом для світу. Не можна сховати міста, яке стоїть на горі.

¹⁵ І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, щоб світив тим, що в оселі.

¹⁶ Тож хай засяє ваше світло для людей, щоб побачили ваші добрі діла й прославили Батька вашого, Який на небі.

¹⁷ Не думайте, що Я прийшов скасувати закон або пророків; не прийшов Я скасувати, але доповнити.

¹⁸ Щиру правду кажу вам: доки існуватимуть небо й земля, жодна йота, жодна риска із закону не скасується, поки все не збудеться.

¹⁹ Якщо хто порушить одну з цих найменших заповідей і того навчить людей, – він найменшим назветься в Царстві Небеснім; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небеснім.

²⁰ Кажу бо вам, що коли ваша праведність не перевищить праведности книжників і фарисеїв, не ввійдете до Царства Небесного.

²¹ Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивайте: бо коли хто вб’є, підпадає під суд.

²² Я ж кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (нікчема, блазень, виродок), – той підпадає під верховний суд. А хто скаже: дурний, – той підпадає під вогняну геєнну.

²³ Отже, якщо принесеш твій дар до жертівника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,

²⁴ лиши там твій дар перед жертівником, піди спочатку і помирися з твоїм братом, а тоді вже, прийшовши, принось твій дар.

²⁵ Домовляйся із твоїм суперником швидко, доки ти з ним у дорозі, аби не видав тебе суперник судді, а суддя [тебе не видав] слузі і не був ти кинутий до в’язниці.

²⁶ Щиру правду кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.

²⁷ Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

²⁸ Я ж кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, аби пожадати її, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці.

²⁹ Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, вийми його і викинь геть від себе; бо краще для тебе, щоб пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинене до геєнни [вогняної].

³⁰ І якщо твоя права рука спокушає тебе, відрубай її і викинь від себе; бо краще для тебе, щоб згинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло пішло до геєнни.

³¹ Сказано було: Хто відпустить свою жінку, хай дасть їй відпускного листа.

³² Я ж кажу вам, що кожний, хто відпускає свою жінку, за винятком вчиненої нею подружньої зради, – той штовхає її на перелюб; і хто одружується з відпущеною, той чинить перелюб.

³³ Знову ви чули, що сказано було прадавнім: Не клянися неправдиво – виконуй (додержуй) перед Господом клятви свої.

³⁴ Я ж кажу вам зовсім не клястися; ні небом, бо воно є Божим престолом;

³⁵ ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;

³⁶ не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.

³⁷ Хай же буде слово ваше: так – так; ні – ні; а що більше цього, те є від лихого.

³⁸ Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуба.

³⁹ Я ж кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.

⁴⁰ А тому, хто хоче з тобою судитися і відняти в тебе одяг, віддай йому й плаща.

⁴¹ Якщо хто змусить тебе пройти одну верству, йди з ним дві.

⁴² Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.

⁴³ Ви чули, що було сказано: Полюби ближнього свого і ненавидь свого ворога.

⁴⁴ Я ж кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословіть тих, що проклинають вас, добро робіть тим, що ненавидять вас,] і моліться за тих, що [нападають на вас і] переслідують вас,

⁴⁵ щоб ви були синами вашого Батька, Який на небі, Який своїм сонцем осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.

⁴⁶ Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку винагороду від цього маєте? Чи не те саме й митники роблять?

⁴⁷ Коли тільки вітаєте ваших друзів, то що особливого робите? Чи не так і погани роблять?

⁴⁸ Тож будьте досконалі, як досконалий ваш Батько Небесний.