¹ Господне слово, яке було до Йоіла сина Ватуїла.

² Послухайте це старці, і сприйміть всі, що живете на землі. Чи сталося таке в ваших днях, чи в днях ваших батьків?

³ Про це ви розповісьте вашим дітям, і ваші діти їхнім дітям, і їхні діти іншому родові.

⁴ Те, що осталося від гусениць, пожерло саранча, і те, що осталося від саранчі, пожерла гусениця саранчі, і те, що осталося по гусениці саранчі пожерла іржа.

⁵ Отверезіться пяні, від свого вина і заплачте. Заридайте, всі, що пєте вино до опяніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість.

⁶ Бо сильний і безчисленний нарід пішов на мою землю, його зуби – зуби лева, і його кутні зуби як левеняти.

⁷ Поклали мій виноградник на знищення і мої фіґи на розбиття. Досліджуючи він дослідив його і скинув, вибілив його галузки.

⁸ Заплач до Мене більше ніж невістка підперезана мішком за свого молодого чоловіка.

⁹ Забрано жертву і поливання з господнього дому. Плачте, священики, що служите жертівникові,

¹⁰ бо рівнини потерпіли. Хай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія.

¹¹ Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропало обирання з поля.

¹² Виноградник висох, і фіґи змаліли. Ґранатові яблока і пальма і яблуня і всі дерева поля висохли, бо людські сини завстидали радість.

¹³ Підпережіться і плачте, священики, плачте ви, що служите жертівникові. Ввійдіть, засніть в мішках ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і поливання.

¹⁴ Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть всіх старців, що живуть на землі, до дому вашого Бога і закричіть ревно до Господа:

¹⁵ Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо господний день близько і прийде як клопіт з клопоту.

¹⁶ Перед вашими очима їжа знищена, веселість і радість з дому вашого Бога.

¹⁷ Скочили ялівки при їхніх яслах, знищені скарби, розбиті точила, бо зерно висохло.

¹⁸ Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець.

¹⁹ До Тебе, Господи, закличу, бо огонь знищив гарні місця пустині, і полумінь спалив всі дерева поля.

²⁰ І скотина рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод і огонь пожер гарні околиці пустині.