¹ Гнів нищить і розумних. Покірна відповідь відвертає гнів, а болюче слово підносить гнів.

² Язик мудрих знає добро, а уста безумних сповіщають зло.

³ В кожному місці господні очі глядять на злих і добрих.

⁴ Оздоровлення язика – дерево життя, а хто його зберігає наповниться духом.

⁵ Безумний глузує з напоумлення батька, а розумніший хто зберігає заповіді.

⁶ В многій праведності велика сила, а безбожні цілим коренем будуть вигублені з землі. В домах праведних велика сила, а плоди безбожних згинуть.

⁷ Губи мудрих звязані сприйняттям, а серця безумних не впевнені.

⁸ Жертви безбожних гидота Господеві, а молитви тих, що випрямлюються, йому сприйнятні.

⁹ Гидота Господеві дороги безбожних, а Він любить тих, що женуться за правдою.

¹⁰ Напоумлення незлобного пізнається тими, що проходять, а ті, що ненавидять напімнення, кінчаться соромно.

¹¹ Ад і згуба явна в Господа, хіба не і серця людей?

¹² Не напоумлений не полюбить тих, що його картають, а з мудрими не говоритиме.

¹³ Лице серця, що радується, цвите, а як є підупалим воно в смутку.

¹⁴ Праведне серце шукає сприйняття, а уста не напоумлених пізнає зло.

¹⁵ Ввесь час очі поганих очікують зло, а праведні постійно мовчать.

¹⁶ Краще мала часть з господним страхом ніж великі скарби без боязні.

¹⁷ Краще прийняття з яриною з любовю і ласкою ніж стіл з телятами з ворожнечею.

¹⁸ Гнівливий чоловік приготовляє бійки, а довготерпеливий втихомирює і ту, що настає. Довготерпеливий чоловік погасить незгоди, а безбожний більше підносить.

¹⁹ Дороги бездільних посипані терням, а робочих вигладжені.

²⁰ Мудрий син радує батька, а безумний син глузує з своєї матері.

²¹ Стежки нерозумного позбавлені розуму, а розумний чоловік ходить випрамлений.

²² Киплять думками ті, що не шанують ради, а в серцях тих, що радять, остається рада.

²³ Поганий її не послухається, ані не скаже щось догідного і гарного спільноті.

²⁴ Дороги життя – роздуми розумного, щоб ти спасся відвернувшись від аду.

²⁵ Господь нищить доми гордих, а скріпив границі вдови.

²⁶ Неправедний помисл гидота Господеві, а мова чистих свята.

²⁷ Хабарник себе губить, а хто ненавидить хабарництво спасеться. Гріхи очищаються милостинями і вірою, а господним страхом кожний відхиляється від зла.

²⁸ Серця праведних повчаються віри, а уста безбожних відповідають зло. Сприйнятні в Господа дороги праведних людей, а через це і вороги стають друзями.

²⁹ Бог відходить далеко від безбожних, а вислухує молитви праведних. Краще одержати мало з праведністю ніж багато плодів з безбожністю. Хай серце чоловіка думає праведне, щоб їхні кроки випрямилися від Бога.

³⁰ Око, дивлячись на добро, веселить серце, а добра слава скріплює кості.

³¹

³² Хто відкидає напоумлення себе ненавидить. Хто ж зберігає картання любить свою душу.

³³ Божий страх напоумлення і мудрість, і відповість їй початок слави.