¹ На кінець. Псалом Давида.

² Боже, вислухай мій голос коли я молитимуся, вирви мою душу від страху ворога.

³ Ти мене покрив від зборища тих, що чинять зло, від множества тих, що чинять беззаконня,

⁴ які вигострили їхній язик як меч, натягнули їхній лук – діло гіркоти,

⁵ щоб потайки прострілити непорочного, нагло його постріляють і не боятимуться.

⁶ Вони собі поставили погане слово, сказали сховати засідки. Вони сказали: Хто їх побачить?

⁷ Вони дослідили беззаконня, щезли ті, що досліджують досліджуванням. Приступить людина, і серце глибоке,

⁸ і Бог підніметься вгору. Від стріл немовлят були їхні рани,

⁹ і в них знемогли їхні язики. Жахнулися всі, що їх бачили,

¹⁰ і всяка людина перелякалася. І сповістили божі діла і зрозуміли його ділання.

¹¹ Праведний розвеселиться в Господі й на Нього покладе надію, і похваляться всі праведні серцем.