¹ На кінець. Псалом Давида.

² Небеса розповідають про божу славу, а твердь сповіщає твориво його рук.

³ День дневі віддає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.

⁴ Немає мови ані слів, в яких не чути їхніх звуків.

⁵ На всю землю вийшла їхня мова і їхні слова до кінців вселенної. В сонці поклав Він своє поселення.

⁶ І Він як жених, що виходить з своєї світлиці, зрадіє наче велетень, щоб бігти своєю дорогою.

⁷ Від краю неба його вихід, і його зустріч до краю неба, і немає того, хто сховається від його теплоти.

⁸ Господний закон непорочний, він повертає душі. Господне свідчення вірне, воно мудрими робить немовлят.

⁹ Господні оправдання прямі, вони звеселяють серце. Господна заповідь світла, вона просвічує очі.

¹⁰ Господний страх чистий, він перебуває на віки віків. Господні присуди правдиві, оправдані в собі,

¹¹ пожадані понад золото і численний дорогоцінний камінь і солодші від меду і вощини.

¹² Бо й твій раб їх зберігає. В їх зберіганню велика винагорода.

¹³ Переступи хто зрозуміє? Від мого скритого Він очисть мене,

¹⁴ і пощади твого раба від чужих. Якщо не заволодіють мною тоді буду непорочним і очищуся від великого гріха.

¹⁵ І слова моїх уст і повчання мого серця будуть перед Тобою завжди на ласкавість, Господи, мій помічнику і мій відкупителю.