¹ І Мойсей покликав всіх ізраїльських синів і сказав до них: Ви побачили все, що Господь зробив в єгипетскій землі перед вами Фараонові і його слугам і всій його землі,

² великі випробування, які твої очі побачили, ті великі знаки і чуда.

³ І Господь Бог не дав вам серця знати і очі бачити і уха чути до цього дня.

⁴ І він водив вас сорок літ в пустині. Ваша одіж не постарілася, і ваше взуття не розбилось на ваших ногах.

⁵ Хліба ви не їли, вина і пянкого напою ви не пили, щоб ви знали, що Він Господь Бог ваш.

⁶ І ви прийшли до цього місця і вийшов Сіон цар Есевону і Оґ цар Васану нам на зустріч війною, і ми їх побили,

⁷ і забрали їхню землю, і я її дав в насліддя Рувимові і Ґаддові і половині племени Манассії.

⁸ І берегтиметесь творити всі слова цього заповіту, щоб ви розуміли все, що будете чинити.

⁹ Ви всі сьогодні стали перед Господом Богом вашим, голови ваших племен і ваші старшини і ваші судді і ваші писарі, кожний ізраїльський муж,

¹⁰ ваші жінки і ваші діти і приходько, що посеред вашого табору, від вашого дереворуба і до того, що носить воду,

¹¹ щоб увійшов ти в завіт Господа Бога твого і в його клятви, які тобі сьогодні заповідає Господь Бог твій,

¹² щоб тебе поставити собі в нарід, і Він буде твоїм Богом, так як тобі сказав і так як поклявся твоїм батькам Авраамові і Ісаакові і Якову.

¹³ І не вам самим я заповідаю цей завіт і цю клятву,

¹⁴ але і тим, що сьогодні є тут з нами перед Господом Богом нашим, і тим, що сьогодні не є з нами.

¹⁵ Бо ви знаєте як ми жили в єгипетскій землі і як перейшли посеред народів, через які ви перейшли.

¹⁶ І знаєте їхні гидоти і їхні ідоли, дерево і камінь, срібло і золото, які є у них.

¹⁷ Чи є хтось у вас чоловік чи жінка чи рід чи племя, якого ум відвернувся від Господа Бога вашого, щоб ходити і служити богам тих народів? Чи хтось є в вас корінь, що проростає догори в жовчі і гіркоті?

¹⁸ І буде, коли почуєш слова цієї клятви і скажеш в своїм серці, мовлячи: Добре хай мені буде бо ходитиму в звихненні мого серця, щоб грішник не погубив з собою не грішника.

¹⁹ Бог не забажає помилувати його, але тоді запалає гнів Господа і його ревнощі на того чоловіка, і пристануть до нього всі клятви цього заповіту, що записані в книзі цього закону, і Господь вигубить його імя з під неба.

²⁰ І відлучить його Господь з усіх ізраїльських синів на зло за всіма клятвами заповіту записаного в книзі цього закону.

²¹ І скаже другий рід, ваші сини, що настануть після вас, і чужинець, який прийде з землі здалека, і побачать кари тієї землі і її хвороби, які Господь післав на неї,

²² сірку і спалену сіль, вся ця земля не буде засіяна, ані не виростить, ані не зійде на ній ніяка зелень, так як перекинені Содома і Ґоморра, Адама і Севоїм, яких Господь знищив в гніві і люті.

²³ І всі народи скажуть: Чому Господь так вчинив цій землі? Який це великий гнів люті?

²⁴ І скажуть: Томущо покинули заповіт Господа Бога їхніх батьків, який Він заповів їхнім батькам, бо вивів їх з єгипетскої землі,

²⁵ і пішовши, послужили іншим богам і поклонилися їм, яких не знали, ані їм не призначив.

²⁶ І Господь розлютився гнівом на ту землю, щоб на неї навести за всіма прокляттями записаними в цій книзі,

²⁷ і Господь вигубив їх з їхньої землі в гніві і люті і дуже великій злості і вигнав їх до іншої землі до нині.

²⁸ Сховане Господеві Богові нашому, є явне нам і нашим дітям на віки, щоб чинити всі слова цього закону.