¹ Сказав же Господь до Мойсея: Ще одну кару наведу на Фараона і на Єгипет, і після цього відішле вас звідси. Коли ж відпустить вас, з усім викине вас силою.

² Заговори, отже, потайки в уха народу, і хай кожний попросить у сусіда, і жінка у сусідки, сріблий та золотий посуд і одіж.

³ Господь же дав ласку свому народові перед єгиптянами і дали їм. І чоловік Мойсей став дуже великим перед єгиптянами і перед Фараоном і перед всіма його слугами.

⁴ І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі я входжу між єгиптян

⁵ і помре кожний первородний в єгипетскій землі від первородного Фараона, який сидить на престолі, до первородного служниці, що при жорнах, і до первородного всієї скотини.

⁶ І буде великий крик в усій єгипетскій землі, такий якого не було, і такого більше не буде.

⁷ А між всіма синами Ізраїля не заїнчить пес своїм язиком від людини до скотини, щоб ти побачив, наскільки чудно відрізнить Господь між єгиптянами та Ізраїлем.

⁸ І прийдуть всі ці твої раби до мене, і поклоняться мені кажучи: Вийди ти і ввесь твій нарід, якого ти провадиш. І після цього вийду. Вийшов же Мойсей від Фараона з гнівом.

⁹ Сказав же Господь до Мойсея: Фараон не вислухає вас, щоб помножив Я знаки і чуда в єгипетскій землі.

¹⁰ Мойсей же й Аарон вчинили всі ці знаки і чуда в єгипетскій землі перед Фараоном. Твердим же вчинив Господь серце Фараона, і не забажав відіслати синів Ізраїля з єгипетскої землі.