¹ А після цих слів було Господнє слово до Аврама у видінні, кажучи: Не бійся Авраме: Я обороняю тебе. Винагорода твоя буде дуже великою.

² Каже ж Аврам: Владико, що мені даси? Я ж відходжу бездітним. Син же Масека, що народився в моїм домі, він Дамаск Еліезер.

³ І сказав Аврам: Томущо Ти мені не дав насіння, той же, що народився в моїм домі, успадкує по мені.

⁴ І зараз був до нього Божий голос, кажучи: Не цей успадкує по тобі, але той, що вийде з тебе, цей успадкує по тобі.

⁵ А вивів його надвір і сказав йому: Поглянь на небо і почисли звізди, якщо зможеш почислити їх. І сказав: Таким буде насіння твоє.

⁶ І повірив Аврам Богові і почислено йому за справедливість.

⁷ Сказав же йому: Я є Бог, що вивів тебе з країни Халдеїв, щоби дати тобі унаслідити цю землю.

⁸ Сказав же: Владико Господи, з чого знатиму що її унасліджу?

⁹ Сказав же йому: Візми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього барана і горлицю і голуба.

¹⁰ Взяв же собі усе це і поділив їх пополам, і поклав їх напроти себе, птахів же не розсік.

¹¹ Злетіли же птахи на тіла, на їх розтесані (часті), і сів при них Аврам.

¹² При заході ж сонця захват впав на Аврама і ось нападає на нього темний, великий страх.

¹³ І сказано було до Аврама: Знаючи, знай, що твоє насіння буде мешканцем в землі не власній, і будуть їхніми рабами і заподіють їм зло і упокорятимуть їх чотириста літ.

¹⁴ Нарід же, якому будуть рабами судитиму Я. А після того вийдуть сюди з великим маєтком.

¹⁵ Ти ж відійдеш до твоїх батьків з миром, похований в добрій старості.

¹⁶ Четверте ж покоління вернеться сюди. Бо ще не сповнилися гріхи Аморреїв до тепер.

¹⁷ Коли ж було сонце на заході, був полумінь, і ось піч, що димилася, і огняні світочі, що пройшли між цими розрубаними (частями).

¹⁸ В тому дні завіщав Господь Аврамові завіт, кажучи: Твому насінню дам цю землю, від єгипетської ріки до великої ріки – ріки Евфрат,

¹⁹ Кенеїв і Кенезеїв і Кедмонеїв

²⁰ і Хеттеїв і Ферезеїв і Рафаїнів

²¹ і Аморреїв і Хананеїв і Евеїв і Гергесеїв і Євусеїв.